Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляціям – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах.
Песик і Раша
Трагічна історія про песика, який рятував господаря і отримав тяжкі опіки морди, зараз є одним із лідерів за кількістю репостів у українському сегменті Facebook. Нещодавно вона перетнула позначку 200 тисяч репостів. На картинці із зображенням тварини також повідомляється, що Facebook переказує по долару на лікування песика за кожен лайк і шер. Але якщо придивитися уважніше, ця історія виглядає набагато більш трагічною.
Насправді, на фото зображений песик із шинкою на морді. І все, що написано на картинці – це повна нісенітниця. Але десятки тисяч людей вирішили поділитися цією історією як справжньою. Якщо б їхні репости конвертувалися, приміром, в голоси, цей песик на останніх місцевих виборах гарантовано міг би стати мером будь-якого великого міста. Крім хіба що Києва та Харкова.
Пару місяців тому у соцмережах гуляв «скріншот новини» про призначення словенської дзюдоїстки Раші Сраки послом до Росії. І біда зовсім не в тому, що це жарт з розряду «попа-піся-кака». Достатньо було витратити 15 секунд на перевірку – і стало б зрозуміло, що послом Словенії в Росії був і лишається Брано Раковець, а смішна новина – є банальним фейком. Але купа розумних освічених людей цю новину не перевіряли, а одразу ділилися нею зі своїми друзями і підписниками в соцмережах. Я побачив скріншот фейкової новини у народного депутата, у священника, навіть у кількох журналістів і редакторів провідних ЗМІ.
Фейки як зброя
Випадки зі словенським послом і песиком з шинкою досить смішні і невинні. Але так само звичка довіряти будь-якому інформаційному повідомленню працює в інших випадках. Свідченням є тисячі репостів новини про те, що депутати від «Слуги народу» вкрали рушники після тренінгу у Ріксосі. Або, наприклад, інша частина електорату у березні захоплено репостила маніпуляцію, що Петро Порошенко тікав у Черкасах із зустрічі з виборцями.
Найгірше, коли фейки використовуються як елемент спланованої інформаційної кампанії. Так було під час Брекзіту. Коли багато британців повірили фейковому повідомленню, що буцімто перебування у ЄС коштує бюджету Об'єднаного Королівства 350 мільйонів фунтів на тиждень. Українцям теж не треба далеко ходити за прикладами. У вересні Facebook повідомив, що зупинив діяльність груп та спільнот, які вели скоординовані кампанії з дезінформації в Україні. За даними соцмережі, лише на рекламу они витратили близько $1,6 млн.
Як протистояти фейкам
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляцім – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах. От її п’ять головних правил.
1. Знайдіть першоджерело. У більшості випадків новини, які поширюються в українському інформаційному просторі – це чиїсь заяви, цитати з інтерв’ю, чи розповіді очевидців. Насамперед варто пересвідчитися, що вони справді казали те, що їм приписують.
2. Власне, те саме стосується і картинок. Досить часто картинки, які використовуються для маніпуляцій, легко можна знайти через Гугл і подивитися, де і в якому контексті вони використовувалися раніше.
3. Відокремте факти від коментарів. Це теж не дуже складно. Факти – це те, що сталося. Їхні інтерпретації теж важливі, але можуть залежати від різних обставин й іноді бути заангажованими.
4. Якщо сумніви лишаються, пошукайте додаткову інформацію про подію чи людей, які її коментують. Не зайвим буде пересвідчитися, що сайт, який розмістив новину, існуює вже досить давно і йому можна довіряти.
5. І, зрештою, найважливіше! Якщо якесь повідомлення викликає сильну емоційну реакцію (сміх, страх, осуд чи гнів), зупиніться. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів і подумайте, чи справді варто так емоційно втягуватися у цю історію. Навіть якщо це історія про нещасного песика.
