Що з політикою у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні?
Відповідна Концепція, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів №66-р від 24.01.2020 р., чинна, тобто має виконуватися.
Не скажу, що випадково, але пошук в Інтернеті вивів мене на Концепцію реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року.
Перевірила: документ чинний, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів №66-р від 24.01.2020 р. (ще навіть до ковіду), тобто має виконуватися.
Концепцію було схвалено задля забезпечення в Україні сталого економічного зростання, інтеграційних процесів приєднання до ЄС, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що вимагає посилення взаємної відповідальності при взаємодії держави і бізнесу, а також бізнесу і суспільства СУЧАСНИМИ методами.
При цьому наголошується, що розвиток соціально відповідального бізнесу є добровільною діяльністю суб’єктів господарської діяльності і залежить від кількості добровільно взятих на себе бізнесом зобов’язань у таких сферах:
- охорона навколишнього природного середовища (впровадження інноваційних екологічно безпечних та енергоефективних технологій; утилізація відходів тощо);
- зайнятості населення (створення нових робочих місць; здійснення благодійних заходів, спрямованих на підтримку соціально незахищених верств населення; підтримка обдарованої молоді);
- розвитку трудових відносин (налагодження діалогу з профспілковими організаціями, сприяння укладенню колективних договорів; створення можливостей для забезпечення зайнятості молоді та полегшення доступу працівників до здобуття освіти; сприяння працевлаштуванню працівників суб’єкта господарської діяльності, звільнених внаслідок реорганізації; формування корпоративної культури).
Крім того, в документі йдеться, що протягом 2014 – 2019 років вітчизняні суб’єкти господарювання спрямовували свої кошти на допомогу військовим формуванням та внутрішньо переміщеним особам, надавали професійні послуги з розроблення проєктів актів законодавства державним установам на добровільній та безоплатній основі тощо.
І процес розвитку в Україні соціально відповідального бізнесу потребує активної участі держави, яка визначає розвиток соціально відповідального бізнесу одним із пріоритетів державної політики.
«Прийняття такого документа покращить імідж України…» - йдеться в Концепції.
Її реалізацію передбачено в два етапи:
- перший етап до 2025 року,
- другий - до 2030 року.
Які конкретні кроки заплановано від держави?
Це – запровадження конкурсного відбору суб’єктів господарювання з високим рівнем соціальної відповідальності, переможцеві якого буде надано всілякі сприяння, заохочення та стимули.
З конкретики – лише те, що соціально відповідальний бізнес отримає конкурентні переваги та можливості щодо залучення додаткового інвестиційного ресурсу.
І все.
Серед очікуваних короткострокових результатів для національної економіки:
- створення нових робочих місць, зокрема для ВПО та осіб з інвалідністю;
- забезпечення відкритості та доступності інформації про діяльність суб’єкта господарської діяльності;
- розвиток інноваційної діяльності; створення та функціонування індустріальних (промислових) парків (!);
- зменшення кількості позовів щодо неправильного нарахування сум податків (!!).
У результаті реалізації концепції передбачено досягти таких показників, як:
- номінальне зростання середньомісячної заробітної плати: у 2025 році – на понад 500% відносно 2015 року, у 2030 році – на понад 850%;
- приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України: у 2025 році – 16 млрд дол., у 2030 році – 17,5 млрд дол.
Амбітно, чи не так?
А тепер скажіть мені, будь ласка, чи в когось зросла за останній роки зарплата хоча б удвічі?!
Численні опитування бізнесу і громадян свідчать про те, що матеріальне становище українців лише погіршується.
А надходження міжнародної і міждержавної допомоги (22 млрд дол. тільки в 2023 році) є зовнішнім фінансуванням на пріоритетні потреби держбюджету.
Не інвестиціями, здійснювати які влада постійно закликає бізнес, і особливо великий бізнес, але зі свого боку не може запропонувати належних правових умов (крім розпіареного страхування воєнних ризиків).
Індустріальні парки та інвестняні не рахуються.
Парків працює всього 9 із 60 зареєстрованих, і то там, де є активні заводи.
А з нянями якось взагалі не склалося: то критерії для учасників удосконалюють, то дію самого закону пропонують розширити (урядовий законопроєкт 8138, прийнятий за основу 10.04.2023 р.), і все це – на стадії перманентного внесення змін.
До речі, учасники заходу «Великий день з NV. Діалоги про відновлення України», який відбувся 8 червня 2023 року, наголосили, щоо для інвестування в Україну їм «не потрібні закони про інвестиційних нянь, якісь дуже креативні закони про боротьбу з олігархами», а потрібно скопіювати те, що робили інші країни.
Натомість багато бізнесів із перших днів війни почали активно підтримувати нашу армію, в тому числі сплачуючи податки наперед, а пізніше – і населення, організовуючи пункти підзарядки пристроїв у період блекаутів.
І цей процес долучення до спільної ПЕРЕМОГИ не припиняється ніколи!
Звичайно, для реалізації першого етапу концепції є ще час, але погодьтеся: це неможливо.
Також цілком свідома, що в мій бік можуть лунати закиди: мовляв, чи не забагато я вимагаю від уряду в період війни?
Але! Ще раз: є документ, який не скасований, до якого не внесено зміни, а отже, він підлягає виконанню.
Інакше слід визнати, що всі концепції/стратегії/плани, які виходять з-під пера уряду, не варті паперу, на якому написані.
І, на жаль, це стосується не тільки концепцій.
Абсолютна відірваність влади, яка намріяла собі трильйон ВВП в 2030 році, від дійсності, в якій ми всі живемо.
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 125
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 17639
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13255
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 12691
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5919
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5124