Пігулки від жадібності, або на що спрямована податкова політика нинішньої влади

Перед літніми канікулами від монобільшості у Верховній Раді часто доводилося чути, що прийнято багато корисних законів для бізнесу.

І що так звані «нові обличчя», хоч і роблять помилки, але намагаються їх виправляти. Насправді ж ситуація виглядає діаметрально протилежно. Від «користі» прийнятих законів мікробізнес виходить на мітинги, а помилки виправляються на догоду окремим платникам податків за рахунок інших.

Із початком нової сесії нічого не змінилося. Висновків після року діяльності Верховної Ради IX скликання народні депутати правлячої фракції так і не зробили і продовжують продукувати та приймати недолугі законотворчі ініціативи, за якими потім доводиться жити всій країні.

Тотальна фіскалізація

У вересні 2020-го виповниться рік, як підприємцям – платникам єдиного податку на законодавчому рівні нав’язали тотальне обов’язкове застосування РРО. Ні аргументація мене і моїх колег щодо шкідливості й несвоєчасності цих законів, ні численні протести самих підприємців не похитнули бажання монобільшості знищити спрощену систему оподаткування під гаслом «податки повинні сплачувати всі». На додачу до програмних РРО, які через погану якість Інтернет-покриття будуть доступні далеко не для всіх підприємців, маємо ще кешбек — корупційний механізм вижимання грошей контролюючим органом, ведення обліку платниками ПДВ і значне збільшення штрафів за порушення касової дисципліни.

Все це чекає на ФОПів другої — четвертої груп вже з 1 січня та 1 квітня 2021 року. Я неодноразово з офіційними листами зверталася до голови профільного комітету щодо розгляду на найближчому засіданні комітету законопроектів, які повертають підприємцям право на спокійне життя, про що у відповідь у кращому разі отримувала відписки. У влади, на жаль, немає бажання відновити справедливість щодо мікробізнесу.

Відстрочена деофшоризація

Зате є у влади бажання відстрочити боротьбу з офшорами, яку вона «героїчно» почала ще в сумнозвісному законопроекті №1210, а потім під тиском великих бізнес-асоціацій сама ж і вирішила відмовитися від цих намірів.  

Так, в умовах, коли бюджету катастрофічно не вистачає грошей на фінансування найнагальніших потреб, монобільшість взяла і звільнила від сплати податку на доходи фізичних осіб доходи фізособи, які будуть отримані у 2020 та 2021 роках при відчуженні або ліквідації контрольованих іноземних компаній, власниками яких є резиденти — громадяни України. Це мільярдні втрати, гроші, які ніколи не повернуться в Україну і не будуть оподатковані.

Ну, а для ФОПів натомість, грубо порушуючи регламент і фальсифікувавши текст закону, скасували паперову Книгу обліку доходів, з якою не було жодних проблем. Напевно, щоб «не розслаблялися», збільшуючи витрати людино-годин на введення первинної документації.

Звільнення для обраних

Уже не перший тривають дискусії про запровадження в Україні податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Наша команда «Європейської Солідарності» нещодавно вже втретє зареєструвала відповідний проект закону, в якому враховано останні зміни до Податкового кодексу.

Незважаючи на величезний запит на цю зміну в бізнес-середовищі, законопроект про ПнВК вперто не виноситься навіть на розгляд профільного комітету, хоча і Президент, і його слуги обіцяли ПнВК бізнесу. Потрібно запровадити ПнВК для всього бізнесу, а не роздавати «пігулки від жадібності» окремим (і, напевно, заздалегідь визначеним) представникам великого бізнесу у вигляді звільнення на 15 років від сплати податку на прибуток, ПДВ з ввезення нового обладнання і ввізного мита, що пропонується в законопроектах про інвестиційних нянь. Щоб мати право користуватися такими пільгами, інвестпроект повинен становити від 30 мільйонів євро (або близько 1 мільярда гривень в еквіваленті), а внесок держави починається з першої дії інвестора, який ще жодної копійки в проект не вклав, але вже отримує конкурентні переваги порівняно з іншими суб’єктами господарювання.

А решті закон

Як кажуть, обраним все, а решті закон. Зокрема «Про Бюро економічної безпеки України», який консервує старі неефективні методи організації правоохоронної діяльності та фактично посилює тиск на бізнес.

Судячи з тексту прийнятого в першому читанні закону, діяльність БЕБУ і близько не буде керуватися аналітикою, про яку так пафосно з трибуни розповідають його автори. Застарілі підходи до протидії економічним злочинам зберігаються, ризик-орієнтовний підхід в діяльності нового правоохоронного органу не встановлено, правоохоронці будуть реагувати на правопорушення, а не упереджувати їх.

А вишенька на торті — досудове розслідування може бути розпочато лише за актом перевірки контролюючого органу. Зменшиться чи збільшиться після цього кількість податкових перевірок — питання риторичне.

* *  *

Це лише деякі, але дуже характерні приклади законотворчої діяльності «слуг народу», яка спрямована навіть не на детінізацію економіки, а на боротьбу з бізнесом в Україні.

Як далеко сягне фантазія монобільшості, яка ніби перебуває у викривленій реальності, називаючи чорне білим і навпаки, залишається тільки здогадуватися. Ми ж як представники невеликої, але потужної опозиційної фракції і надалі будемо наполягати на прийнятті реалістичних, а головне — прийнятних для бізнесу і всієї громадськості законів.