Лікарні Укрзалізниці виконують свої зобов’язання по лікуванню хворих на COVID-19
Про фінансування залізничних лікарень протягом останніх років, відсутність допомоги з боку держави та блокування тендерів
В Україні напружена епідеміологічна ситуація, кількість хворих на COVID-19 протягом останнього тижня б’є всі антирекорди з початку пандемії. Особливістю останнього сплеску хвороби є тяжкий перебіг та велика кількість госпіталізованих пацієнтів по всій країні. Останнім часом особлива увага була прикута до залізничних лікарень у місті Києві, де ситуація досить складна. В травні-липні 2020 році АТ «Укрзалізниця» самостійно виділила власних 35 мільйонів гривень на підготовку галузевих лікарень для прийому хворих на COVID-19. Були закуплени концентратори, ШВЛ, засоби індивідуального захисту. Восени 2020 року Міністерство охорони здоров’я України віднесло залізничні лікарні до числа таких, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
За цей період було направлено 14 листів до міністерства охорони здоров’я та інших органів центральної виконавчої влади, щодо необхідністі підключення до процесу держави. Жодних коштів з державного бюджету на переобладнання залізничних лікарень для боротьби з COVID-19 АТ «Укрзалізниця» не отримувала. Вирішувалось питання щодо виділення грошей із ковідного фонду - 82 мільйони гривень, але ці кошти так і не були виділені.
Починаючи з листопада 2020 року наші лікарні приймають хворих на COVID-19. За цей період в залізничних лікарнях пролікувалось понад 1000 пацієнтів з діагнозом COVID-19. За надані послуги «Укрзалізниця» від НСЗУ отримала близько 60 мільйонів гривень. Наголошую, що це кошти, які залізничні клініки заробили за лікування хворих. Багато хто думає, що це кошти, які були перераховані з державного бюджету на підготовку лікарень для прийому хворих. Це не відповідає дійсності.
Перші гроші від НСЗУ за лікування хворих на COVID-19 надійшли 16 грудня — близько 8 мільйонів гривень, 30 грудня — ще близько 7 мільйонів, 26 лютого — 26 мільйонів і 25 березня — 17 мільйонів гривень. Тобто загальна сума стає такою великою в основному через надходження, отримані місяць тому. Причому основний принцип розподілу коштів від Національної служби здоров’я України такий: якщо кошти виділено на конкретну лікарню, то ці кошти не можуть бути спрямовані на іншу. Найменше коштів одержали київські лікарні (бо менше приймали ковідних пацієнтів), найбільше — львівська та харківські лікарні.

Частина коштів, 15 мільйонів гривень із майже 60 мільйонів витрачено на доплати медичним працівникам, які брали участь у роботі ковід-бригад. Решта коштів наразі витрачається на закупівлю всього необхідного.
Проблема в проведені тендерів
Попереднім керівництвом АТ "Укрзалізниця" гальмувалися, а інколи й блокувалися питання закупівлі надважливих засобів для лікування хворих на COVID-19. Так, через дії керівництва служби безпеки Укрзалізниці, було зірвано 35 тендерів. В 2021 році замість запланованих 170 млн грн на закупівлю матеріально-технічних ресурсів на філію було спрямовано лише 11 млн грн., або 114 тис. грн на місяць на кожну відомчу лікарню. При цьому тільки потреба у фінансуванні закупівлі засобів індивідуального захисту для медиків, які працюють із ковід-пацієнтами, в 5 разів більша. Це загальнодоступна інформація, яку легко перевірити.
Фінансування залізничних лікарень протягом останніх років
В структурі АТ «Укрзалізниця» перебуває 8 галузевих лікарень: 3 – в Києві, 2 – в Харкові, та по одній в Дніпрі, Одесі та Львові. Протягом останніх років щорічно зменшується фінансування залізничних лікарень. Усі наші лікувальні установи досить старі. Якщо установа побудована 1965 або 1970 року, то навіть якщо кисневі системи було прокладено, вони стали непридатними. А коштів на їх модернізацію ніхто не виділяв.
Залізничні лікарні до середини 2019 року були окремими юридичними особами. Головним лікарям цих клінік, які працювали по 10 років на посадах нічого не заважало провести модернізацію електромереж, поставити кисневі резервуари. Проте цього роками ніхто не робив. Зараз вони вимагають за 3 місяці зробити те, що вони не робили протягом 10-ти років. Наприклад у Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 киснева система була перевірена в останій раз в 2006 році. Тому й не дивно, що в 2021 році воне не в справному стані.
Зараз ситуація зрушилася з місця. Особливо, хочу подякувати новому в.о. голови правління Івану Юрику, який відразу включився в процес забезпечення медичних закладів для негайного лікування хворих. Уже виділено штат спеціалістів філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» для реконструкції електромереж у відомчих лікарнях. До процесу залучені керівники обласних державних адміністрацій та мери міст, де розташовані наші лікарні.
Укрзалізниця знаходиться в постійному діалозі з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я України та Міністерством інфраструктури України. Зокрема, вирішуються питання щодо збільшення кількості місць у залізничних лікарнях із підведеним киснем, встановлення кисневих мереж, заміни електромережі, яка зношена вже на 60%, та інші технічні питання оснащення лікувальних установ.
Велику подяку хочу висловити медичному персоналу, який професійно виконує свої службові та громадянські обов’язки. Так, у нас не все ідеально, як і у всій країні. Але ми мужньо і відповідально приймаємо виклики сьогодення.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 121
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 115
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 108
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 65
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 61
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 35495
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 26339
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11809
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 10982
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 9548