Оновлений закон про НКРЕКП. Які зміни?
Кожен із нас - споживач комунальних послуг, але відслідковувати багаточисленні зміни навіть до необхідних нам законів ми практично не маємо вільного часу. Тим більше, коли все так швидко змінюється...
Зміни до Закону України про НКРЕКП були зареєстровані 3 грудня 2019 року, 5 грудня вже проголосовані в першому читанні, а 19 грудня - в другому.
Отак в «турборежимі» Парламент України зробив кожному українцю подаруночок на Миколая, прийнявши нові зміни до Закону України «Про НКРЕКП».
Незважаючи на багаточисленні зауваження Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради України, за зміни таки проголосували. Наскільки це було професійно, якісно, законно, з державницьким поглядом на нового Регулятора і, головне, наскільки це покращить життя споживачам та суб’єктам ринку (за виключенням монополій) давайте подивимось разом:
1. Замість Верховної Ради конкурсну комісію тепер утворює і затверджує Кабінет Міністрів України.
2. Зміни у Складі Конкурсної комісії виглядають наступним чином:
1) замість двох осіб за поданням паливно-енергетичного комітету Верховної Ради, зараз – три особи;
З огляду на особливості конституційно-правового статусу комітет Верховної Ради України не може бути уповноважений забезпечувати діяльність Уряду України в частині здійснення підготовчих дій з організації формування складу зазначеної Конкурсної комісії. Такий висновок - практично майбутнє подання в Конституційний Суд України. Тобто, знову «ті самі граблі».
2) замість двох осіб за поданням Президента України, жодної - тому, що згідно рішення Конституційного Суду України Президент немає таких повноважень;
3) замість однієї особи за поданням Кабінету Міністрів України, зараз дві особи:
- одна особа ‒ за поданням Міністерства енергетики та екології та
- одна особа ‒ за поданням Міністерства розвитку громад та територій.
3. Збільшились внески ліцензіатів на утримання НКРЕКП з 0,1% від чистого доходу платника за попередній квартал до 0,15 %.
У супровідних документах обґрунтування такого підвищення відсутнє, на це звертало увагу народних депутатів Головне науково-експертне управління. Загальний бюджет надходжень НКРЕКП:
за 2018 рік становив 405 млн.грн,
за 2019 рік – 451 млн.грн,
на 2020 рік за рахунок збільшення планується на рівні 680 млн.грн.
Основна стаття витрат – це заробітна плата.
4. Як зміниться зарплата Регулятора:
Голова Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 354 225 грн замість 236 150 грн, що на 118 075 грн більше (збільшення з 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Член Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 283 380 грн замість 188 920 грн, що на 94 460 грн більше (збільшення з 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Посадові оклади інших робітників НКРЕКП будуть від 70 845 грн до 141 690 грн замість діапазону від 47 230 грн до 118 075 грн, що на 23 615 грн більше (збільшили діапазон з від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян замість до від 10 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Обґрунтування такого підвищення зарплат НКРЕКП відсутнє, при тому що закон передбачає ще премії на рівні 50% від посадового окладу.
Фонд зарплати Регулятора:
за 2018 рік становив 312 млн.грн,
за 2019 рік він зріс на 10% до 343 млн.грн,
а в 2020 році ще зросте близько на 17-20 % до 410 млн.грн.
Такими темпами НКРЕКП скоро наздожене за рівнем зарплат та премій керівництво Нафтогаз України.
5. Скорочується мінімальний термін подання пропозицій та зауважень до проектів рішень НКРЕКП з одного місяця до 10 (десять) днів.
Дуже зручна норма, щоб активні споживачі та громадськість просто не встигали набридати Регулятору своїми зауваженнями. Проекти своїх рішень Регулятор готує щонайменше на протязі кількох місяців, і вони часто становлять від 100 до 300 сторінок, а активні споживачі та громадськість повинні це опрацювати за ДЕСЯТЬ днів (я так розумію календарних).
6. Схема ротації членів НКРЕКП:
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2020 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2021 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2023 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2024 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2025 року.
Найцікавіше в такій ротації те, що «схема ротації членів Регулятора з поіменним списком затверджується Президентом України».
NO COMMENTS! Знову неконституційна норма і знову реальна перспектива отримати рішення Конституційного Суду України.
1. «Установити, що процедури, передбачені статтею 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо проектів рішень Регулятора з питань встановлення тарифів на транспортування природного газу, протягом 2019-2020 років не застосовуються.»
Перекладемо на людську мову : стаття 16 Закону Про НКРЕКП називається «Проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора». Це означає, що коли буде вирішуватись доля тарифів на транспортування - це буде відбуватись за зачиненими дверима НКРЕКП. Отак просто «турборежим» «закатав» в асфальт всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для Регулятора. Наш Регулятор не дуже пручався.
ДАЛІ БУДЕ...
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1337
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 648
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 564
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 275
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 138
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13620
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7650
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4516
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3364
-
Королі савани, небезпечний Крейвен і поїздка, з якої немає вороття: три кіноновинки тижня
Життя 2163