Аби зміцнити позиції, потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію.
Життя в умовах гібридних загроз вимагає гнучкості та вміння реагувати на виклики. Одним із перших кроків держави для реінтеграції Донбасу повинно було стати посилення впливу в інформаційному просторі. Натомість за чотири роки війни ми не забезпечили належний рівень такого контролю. Тому і маємо обмежений політичний вплив на своїх територіях.
Водночас активність російської пропаганди є стабільно високою і цинічно витонченою. Економічний занепад окупованого Донбасу маскують створенням штучної політичної реальності. Така модель вимагає неабияких організаційних зусиль і фінансових вливань.
Аби усвідомити хиткість наших диспозицій, достатньо оцінити обсяги скорочення передплати українських видань на контрольованих територіях Донеччини. У 2015-му ці показники в середньому по країні скоротилися на 22%. Це об’єктивна тенденція останніх років.
Але в той рік передплата в області обвалилася у 3,6 рази! Якщо у 2013-му мешканці Донбасу передплачували понад 1 млн екземплярів газет і журналів, то рік потому підписників лишилося всього 284 тисячі.
Падіння відбулося внаслідок втрати територій, неможливості розповсюджувати пресу в зоні бойових дій, а також через незлагоджені дії державних органів. Зокрема через регулярні, практично щорічні, підвищення тарифів на доставку періодичних видань.
Розцінки на доставку передплаченої періодики встановлює Мінінфраструктури за погодженням з Мінекономіки. Вони є обов’язковими для суб’єктів господарювання усіх форм власності, котрі надають відповідні послуги. У законодавстві не передбачено можливості їх знизити, аби зробити доступнішою передплату газет і журналів в окремих регіонах.
Фактично Укрпошта позбавлена законних підстав знизити тарифи для мешканців Донецької та Луганської областей. Хоча, там і не помітно великого бажання ініціювати рішення, які стимулюватимуть людей на прифронтових територіях активніше передплачувати національну пресу. Відтак інформаційне поле у цих регіонах стає ще менш сегментованим і більш вразливим для ворожої пропаганди.
Аби зміцнити позиції, нам потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію. Першим кроком може бути прийняття Верховною Радою змін до Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». Відповідний документ за авторством кількох народних депутатів ми вже зареєстрували у парламенті. У документі йдеться про створення правових підстав для уповноважених органів змінювати тарифи на доставку передплачених газет і журналів до Луганщини і Донеччини.
Прийняття згаданого Закону створює законні підстави для зменшення передплатних тарифів для мешканців двох областей. Таким чином держава може зробити доступнішими українські ЗМІ. Вона інвестуватиме в «український світ», спонукаючи людей читати національні видання. Це – лише один з кроків, здатний зміцнити імунітет мешканців Донбасу проти ідеологічних бацил, якими наше суспільство безперешкодно «інфікує» агресор.
