Як Донбасу уникнути інформаційних бацил
Аби зміцнити позиції, потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію.
Життя в умовах гібридних загроз вимагає гнучкості та вміння реагувати на виклики. Одним із перших кроків держави для реінтеграції Донбасу повинно було стати посилення впливу в інформаційному просторі. Натомість за чотири роки війни ми не забезпечили належний рівень такого контролю. Тому і маємо обмежений політичний вплив на своїх територіях.
Водночас активність російської пропаганди є стабільно високою і цинічно витонченою. Економічний занепад окупованого Донбасу маскують створенням штучної політичної реальності. Така модель вимагає неабияких організаційних зусиль і фінансових вливань.
Аби усвідомити хиткість наших диспозицій, достатньо оцінити обсяги скорочення передплати українських видань на контрольованих територіях Донеччини. У 2015-му ці показники в середньому по країні скоротилися на 22%. Це об’єктивна тенденція останніх років.
Але в той рік передплата в області обвалилася у 3,6 рази! Якщо у 2013-му мешканці Донбасу передплачували понад 1 млн екземплярів газет і журналів, то рік потому підписників лишилося всього 284 тисячі.
Падіння відбулося внаслідок втрати територій, неможливості розповсюджувати пресу в зоні бойових дій, а також через незлагоджені дії державних органів. Зокрема через регулярні, практично щорічні, підвищення тарифів на доставку періодичних видань.
Розцінки на доставку передплаченої періодики встановлює Мінінфраструктури за погодженням з Мінекономіки. Вони є обов’язковими для суб’єктів господарювання усіх форм власності, котрі надають відповідні послуги. У законодавстві не передбачено можливості їх знизити, аби зробити доступнішою передплату газет і журналів в окремих регіонах.
Фактично Укрпошта позбавлена законних підстав знизити тарифи для мешканців Донецької та Луганської областей. Хоча, там і не помітно великого бажання ініціювати рішення, які стимулюватимуть людей на прифронтових територіях активніше передплачувати національну пресу. Відтак інформаційне поле у цих регіонах стає ще менш сегментованим і більш вразливим для ворожої пропаганди.
Аби зміцнити позиції, нам потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію. Першим кроком може бути прийняття Верховною Радою змін до Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». Відповідний документ за авторством кількох народних депутатів ми вже зареєстрували у парламенті. У документі йдеться про створення правових підстав для уповноважених органів змінювати тарифи на доставку передплачених газет і журналів до Луганщини і Донеччини.
Прийняття згаданого Закону створює законні підстави для зменшення передплатних тарифів для мешканців двох областей. Таким чином держава може зробити доступнішими українські ЗМІ. Вона інвестуватиме в «український світ», спонукаючи людей читати національні видання. Це – лише один з кроків, здатний зміцнити імунітет мешканців Донбасу проти ідеологічних бацил, якими наше суспільство безперешкодно «інфікує» агресор.
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2699
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 886
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 556
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 297
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 206
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 113106
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
74926
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 47678
-
Таємні переговори Трампа з Росією. Що відомо про новий план завершення війни – із 28 пунктів
16380
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10673
