Як Донбасу уникнути інформаційних бацил
Аби зміцнити позиції, потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію.
Життя в умовах гібридних загроз вимагає гнучкості та вміння реагувати на виклики. Одним із перших кроків держави для реінтеграції Донбасу повинно було стати посилення впливу в інформаційному просторі. Натомість за чотири роки війни ми не забезпечили належний рівень такого контролю. Тому і маємо обмежений політичний вплив на своїх територіях.
Водночас активність російської пропаганди є стабільно високою і цинічно витонченою. Економічний занепад окупованого Донбасу маскують створенням штучної політичної реальності. Така модель вимагає неабияких організаційних зусиль і фінансових вливань.
Аби усвідомити хиткість наших диспозицій, достатньо оцінити обсяги скорочення передплати українських видань на контрольованих територіях Донеччини. У 2015-му ці показники в середньому по країні скоротилися на 22%. Це об’єктивна тенденція останніх років.
Але в той рік передплата в області обвалилася у 3,6 рази! Якщо у 2013-му мешканці Донбасу передплачували понад 1 млн екземплярів газет і журналів, то рік потому підписників лишилося всього 284 тисячі.
Падіння відбулося внаслідок втрати територій, неможливості розповсюджувати пресу в зоні бойових дій, а також через незлагоджені дії державних органів. Зокрема через регулярні, практично щорічні, підвищення тарифів на доставку періодичних видань.
Розцінки на доставку передплаченої періодики встановлює Мінінфраструктури за погодженням з Мінекономіки. Вони є обов’язковими для суб’єктів господарювання усіх форм власності, котрі надають відповідні послуги. У законодавстві не передбачено можливості їх знизити, аби зробити доступнішою передплату газет і журналів в окремих регіонах.
Фактично Укрпошта позбавлена законних підстав знизити тарифи для мешканців Донецької та Луганської областей. Хоча, там і не помітно великого бажання ініціювати рішення, які стимулюватимуть людей на прифронтових територіях активніше передплачувати національну пресу. Відтак інформаційне поле у цих регіонах стає ще менш сегментованим і більш вразливим для ворожої пропаганди.
Аби зміцнити позиції, нам потрібні механізми, які стимулюватимуть громадян споживати українську, а не чужу інформацію. Першим кроком може бути прийняття Верховною Радою змін до Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». Відповідний документ за авторством кількох народних депутатів ми вже зареєстрували у парламенті. У документі йдеться про створення правових підстав для уповноважених органів змінювати тарифи на доставку передплачених газет і журналів до Луганщини і Донеччини.
Прийняття згаданого Закону створює законні підстави для зменшення передплатних тарифів для мешканців двох областей. Таким чином держава може зробити доступнішими українські ЗМІ. Вона інвестуватиме в «український світ», спонукаючи людей читати національні видання. Це – лише один з кроків, здатний зміцнити імунітет мешканців Донбасу проти ідеологічних бацил, якими наше суспільство безперешкодно «інфікує» агресор.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28311
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19167
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12794
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12776
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10765