Пандемія та мозок – який зв'язок? Подумай про це інакше

Ми переживаємо унікальний досвід – наша планета охоплена пандемією COVID-19, і поки що немає рецепта «що робити і куди бігти».

Як бути в ситуації, коли світ стає хитким і невизначеним? Коли поруч немає «дорослого», який би взяв за руку та вирішив проблеми? Вихід – самому ставати для себе тим дорослим, що проведе крізь зміни. Як це зробити?

Для початку – усвідомити, як часто думки про майбутнє наганяють тривогу та роздратування. Іноді їх важко відслідковувати: ми просто помічаємо, що настрій погіршився. Якщо в цей момент прислухатися до себе, то можна «почути» так звані автоматичні думки - зазвичай вони оціночні та викривлені  і не ґрунтуються на фактах. Однак саме їх ми сприймаємо як істину! Ці автоматичні думки є помилками мислення – стереотипними й повторюваними, що не несуть полегшення, а радше навпаки.

Знання основних помилок мислення допоможе відслідковувати негативне сприйняття та трансформувати його у більш адаптивне та наближене до реальності. Тобто замість однієї «ментальної гумки» (думки, що повторюється та не несе користі) можна виробити інші варіанти мислення, а значить, і поведінки.

Ці варіанти допоможуть більше фокусуватися на зоні свого безпосереднього впливу. Адже не всі події залежать від нас. Однак ми точно можемо зробити життя трішечки кращим, незважаючи на умови навколо.

Далі - деякі розповсюджені помилки мислення та їх альтернативи.

Помилка мислення: Катастрофізація

Схильність перебільшувати й трактувати події негативно. Наприклад: «Якщо я загублю новий телефон, це буде катастрофа», «В нас нічого і ніколи не зміниться на краще»».

Альтернатива:

✔ що найгірше може трапитися зі мною тут і зараз?

✔  чи справді медична сестра з Італії, яку я вперше бачу в Фейсбуці, є досвідченим експертом з вірусології і я можу довіряти її судженням?

✔ чи справді цей таксист точно знає, що карантин закінчиться за рік? Навіть якщо він стверджує, що 10 хвилин тому підвозив урядовця до Ради?

✔  коли останній раз я думала, що все пропало, що сталося після цього?

Помилка мислення: Сум за минулим

Думаємо про те, як добре було в минулому, які ми були щасливі у порівнянні з теперішнім часом. «Морозиво в СРСР було найкращим», «Молодість пройшла, тепер я нікому не потрібен», «Зараз вже пізно щось змінювати».

Альтернатива:

✔  не ігнорувати плюси сьогодення: відокремлювати, що не подобається, від того, що є добрим. Життя різнобарвне!

✔  щовечора знаходити три речі, за які вдячні: чудову погоду, підтримку близької людини чи здоров’я.

✔  мріяти про майбутнє. Наприклад, скласти план дій на період після карантину.

Помилка мислення: Повинність

Мислення в стилі «Я повинен/на» - наявність непорушної ідеї про те, як повинні поводитися інші люди, або якою має бути власна поведінка. Якщо сподівання не виправдовуються, то це сприймається як поразка. Стан коли «я постійно щось винен іншим» провокує тривогу.

Альтернатива:

✔  замінювати «я повинен» на «я обираю» або «я хочу». Звучить дивно, але коли ми обираємо проактивну позицію (а не позицію жертви обставин), це додає енергії та сенсу в тому, що ми робимо. «Я обираю робити так, бо усвідомлюю довгострокові наслідки та хочу їх уникнути».

✔ пробачати собі неідеальність. Так, усі ми – люди: іноді в нас не вистачає сил, іноді ми помиляємося. Ліпше зробити висновки та рухатися далі з новим досвідом, аніж нескінченно лаяти себе в дусі «Я ж повинен був…».

Помилка мислення: Звинувачення інших

Перекладання відповідальності за власні невдачі на інших. Наприклад, «Батьки не дали мені гарної освіти, тож я не став успішним», «Це вона винна в тому, як я себе почуваю».

Альтернатива:

✔  обвинувачення відкидає в минуле і зводить нанівець шанси вирішити поточну потребу. Краще зупинитися та подумати «Яка в мене зараз ціль? Які будуть наслідки сварки? Якщо я буду звинувачувати цю людину, вона зараз піде і з насолодою зробить те, що я хочу чи…»?

✔  спробуйте говорити про свої потреби прямо: «Чи ти можеш мені допомогти з ..»? Якщо людина зможе й захоче, то допоможе. А якщо ні – то що ж, і так трапляється. А взаємні звинувачення однаково не допоможуть вирішити потребу.

✔ перенаправити енергію в майбутнє й запитати себе «А що я можу зробити, щоб рухатися далі? Які висновки і досвід я можу винести з цієї ситуації?».

Підсумую: всі люди схильні до тих чи інших помилок мислення. Це нормально. Та й, насправді, помилок мислення набагато більше.

Але коли людина відчуває, що поточні шаблони мислення не допомагають будувати більш наповнене та щасливе життя, то варто взяти ці звички на контроль та відправити їх на тренування.

Так само, як ми тренуємо м’язи, ми можемо тренувати й наш мозок! Дослідження власних шаблонів мислення може привести до цікавих висновків і надати поштовх шукати нові варіанти. Адже те, як ми мислимо, напряму впливає на те, що ми робимо, і врешті-решт – на наше життя.

Цікавих вам досліджень та нових відкриттів!