Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС
В умовах безпекових викликів Європа розглядає Туреччину та Україну як ключових партнерів для посилення захисту. Важливо вчасно проявити ініціативу.
У дипломатії важлива не тільки позиція, а й своєчасність її прояву. У відповідь на дії Адміністрації Трампа Європа розпочала вибудовувати стратегію власної безпеки, де роль США в довгостроковій перспективі може бути зведена до мінімуму. Втім, виявилося, що швидко стати самодостатньою у безпековому вимірі не вийде, адже питання розвитку національних армій та ВПК не були в пріоритеті європейських країн ще з часів кінця Другої світової.
Якщо йдеться про протидію можливій військовій агресії з боку рф, Європейський Союз + Велика Британія можуть розраховувати на три найбільші армії в Європі: українську, турецьку та польську. Остання знаходиться в стані активного розвитку та модернізації. Польща постійно наголошує, що є східним щитом Європи, але їй необхідно ще 3-5 років, щоб підготуватися до потенційної війни з росією. Україна зараз фактично захищає Європу, але досі не є членом Євросоюзу, не має двосторонніх безпекових угод про спільну оборону та допомогу в разі агресії третьої сторони.
Ймовірно, ЄС міг, так би мовити, «найняти» українську армію після закінчення війни для забезпечення безпеки західного кордону блоку, однак тоді виникнуть непорозуміння із Польщею (хто ж тоді буде «східним щитом»?) та НАТО, адже Альянс теоретично має захистити європейців від путіна та його армії. Головним «акціонером» НАТО є США, які наразі виглядають як ненадійний та непрогнозований партнер.
Але є ще Туреччина, з якою у Євросоюзу тісні економічні, але складні політичні відносини. Анкара прагне вступити в ЄС з 1987 року, але у 2016 переговори про вступ зупинилися нібито через порушення Туреччиною прав людини та відсутність верховенства права. Про це можна багато дискутувати, хоча б тому, що Угорщина Орбана та Словаччина Фіцо наразі не виглядають більш європейськими, ніж Туреччина Ердогана.
Останні висловлювання турецького лідера свідчать, що Анкара пропонує Європі, що опинилася у безпековій кризі, свою допомогу в обмін на членство Туреччини в ЄС. «Ми сподіваємося, що наші європейські друзі усвідомлять роль нової Туреччини у зміненому світі та будуть формувати свої стратегії відповідно до цього. Вірю, що після досягнення цього взаєморозуміння відносини між Туреччиною та Європою швидко розвиватимуться в усіх сферах», - зазначив Ердоган, коментуючи питання європейської безпеки на тлі загострення відносин між ЄС та США. «Ми нагадуємо Європі, що «останній виїзд перед мостом – це Туреччина» - наголосив президент Туреччини. Кажуть, що в цьому висловлюванні йдеться про турецький ідіоматичний вираз, що походить від дорожніх знаків на автострадах, де водії бачать попередження про «останній виїзд перед мостом», після якого вже не можна змінити маршрут.
Анкара однозначно каже Брюсселю, що довгострокова стратегія європейської безпеки без Туреччини не буде ефективною, враховуючі головний виклик, що постав перед Європою – відхід Сполучених Штатів на другий план у захисті європейських країн від потенційної військової загрози з боку рф.
І ось тут, на мою думку, наступає той самий момент, коли Україна має проявити ініціативу та відкрито підтримати Туреччину. Це аж ніяк не погіршить наші відносини з ЄС та Великою Британією, тому що насправді Київ і Анкара вкрай необхідні Європі, щоб почуватися безпечно. Підтримка прагнення Туреччини вступити до Євросоюзу може вивести відносини Києва та Анкари на якісно новий рівень.
У першу чергу ми зацікавлені у співпраці щодо розвитку спільних проєктів у сфері ВПК та залученні турецьких інвестицій в розвиток повоєнної економіки України. Туреччина не пропустила додаткові сили російського флоту в Чорне море на початку повномасштабного вторгнення рф, і ми маємо бути вдячні, адже завдяки цьому росія не змогла зібрати необхідні сили для захоплення Одеси та Миколаєва. Після війни Анкара буде зацікавлена в тому, щоб Київ контролював північне узбережжя Чорного моря, не допускаючи туди рф. Ми також зацікавлені у відправці турецьких миротворців для контролю демілітаризованої зони одразу після зупинки бойових дій. росія заявила, що не хоче, щоб там були війська країн-членів НАТО, а проти турецьких військ заперечень з боку москви не було.
Президент Зеленський нещодавно заявив, що сподівається, що Туреччина приєднається до гарантій безпеки для України. Вважаю, що це дійсно вдалий хід, але Україна своєю чергою має подбати, щоб Анкара, так чи інакше, була за столом переговорів щодо умов закінчення війни та подальшого співіснування України та росії. Тут також вкрай важлива наша дипломатична ініціатива та наполегливість. Правда, що не всі партнери Києва хочуть бачити серед переговірників саме Ердогана, але Україна має проявити майстерність політичних маневрів та досягти найкращого для себе результату.
Складна, політично вмотивована ситуація, що склалася навколо передачі Україні літаків F-16 має змусити нас задуматися, чи надійно у повітряному компоненті національної безпеки робити ставки лише на США та Європу. І тут співробітництво із Туреччиною може стати для України виходом. Можемо підписати угоду про закупівлю турецького літака 5-го покоління КААN, який вже отримав високі оцінки військових експертів. Це диверсифікує наші безпекові можливості та поглибить україно-турецькі відносини.
Можливостей в України багато, головне вчасно проявити ініціативу.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 366
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 211
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 128
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37300
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11997
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11834
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11623
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 10832