Біженці та мирні перемовини: час працює проти України
Українці за кордоном.
Україна продовжує стрімко втрачати людей. До втрат на фронті додається втрата робочої сили у вигляді мігрантів. Згідно з останнім аналітичним звітом Центру економічної стратегії, наразі закордоном знаходиться 5,2 млн українських біженців. За 2024 рік їхня кількість зросла на 300 тис людей. Виїзд цивільного населення з країни під час війни – нормальне явище, однак настрої серед наших мігрантів виглядають тривожно.
Згідно з даними ЦЕС, станом на січень 2025 року готові повернутися в Україну лише 43% українців, які виїхали за кордон. Рік тому цей показник становив – 52%, два роки тому – 74%. Як видно, чим довше триває повномасштабна війна, тим на меншу кількість українських громадян може розраховувати повоєнна Україна. Експерти ЦЕС вважають, що втрати робочої сили через неповернення українців додому можуть становити 1,7-2,7 млн людей. Внаслідок цього українська економіка щороку втрачатиме 5,1%-7,8% ВВП.
У звіті зазначається, що для 53% наших біженців головним стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення. 46% українців вважають за можливе повернутися, якщо рівень життя в Україні буде вищим, ніж зараз, для 33% головною передумовою повернення є можливість знайти добре оплачувану роботу. Отже, повернення українців в Україну залежить від того, наскільки надійно буде завершена війна і наскільки впевненим буде повоєнне відновлення країни.
Завдяки дослідженню ЦЕС можна побачити загальну картину: ми неодмінно втратимо робочу силу і частину ВВП через неповернення біженців. Питання лише в тому, якими будуть масштаби наших втрат. Для України ситуація нагадує пісочний годинник: час грає проти нас, з кожним новим місяцем війни маємо все більше людей, які виїхали і все більше тих, хто вирішив не повертатися. Ми не можемо зупинити «годинник», але можемо значно його уповільнити. Іншими словами – за українців необхідно боротися.
Уявіть собі, які новини зараз читають наші біженці про Україну? Інформаційне поле переповнене апокаліптичними прогнозами в стилі «все пропало», «буде тільки гірше», «кінця війні не буде» і т.п. Як думаєте, які рішення приймуть біженці на тлі такого інформаційного порядку денного, в якому від влади немає позитивних сигналів, окрім того, що ми будемо стійкими і будемо боротися. Біженці, скоріше за все, вирішать не повертатися, бо в Україні все дуже складно і невизначено.
Так, українська влада не може напряму впливати на рішення адміністрації Трампа чи Євросоюзу, але нам під силу демонструвати впевненість. В тому, що ми, як і США, прагнемо закінчити війну дипломатичним шляхом, що зробимо для цього усе можливе, захищаючи при цьому кожен клаптик наших національних інтересів, що уряд, парламент і міжнародні партнери вже працюють над стратегією повоєнного розвитку економіки. Що буде багато робочих місць з гідною зарплатою, що будуть спеціальні програми підтримки для біженців, які повертатимуться, що ми любимо, цінуємо і чекаємо своїх людей. Українці за кордоном розуміють усі труднощі, але хочуть вірити і чути, що Україна буде, і буде українське майбутнє.
Якби не було важко на військовому і дипломатичному фронтах, жодної секунди ми не маємо забувати про своїх людей, багато з яких попри усі переваги європейської цивілізації, хочуть повернутися додому. Сподіваюся, що влада знайде в собі сили посилити напрям роботи з українськими мігрантами, поки наш «пісочний годинник» не спорожнів.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 207
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 126
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36692
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11736
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11529
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11268
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 10308