"Не відходячи від каси"
Офіс великих платників податків ДФС назвав лідерів та аутсайдерів серед ведучих учасників ринку рітейлу в Україні.
Торгові мережі з їх центрами та супермаркетами дедалі активніше стають невід’ємною частиною життя мешканців міст, витісняючи відкриті торгівельні майданчики та ринки. Економіка розвивається, криза, яка довгий час стримувала споживацьку активність, відступила. Відтак – рітейл (у тому числі продовольчий) має в Україні добрі перспективи вже сьогодні. Чи використають ситуацію з вигодою для себе та споживача й з користю для суспільства конкретні учасники ринку, тепер залежить лише від них. Від політики, яку вони сповідують – як по відношенню до клієнтів, так і у стосунках з державою.
Заходячи до супермаркету, ми навряд чи в першу чергу замислюємося, що уявляє з себе цей оператор як гравець на ринку, як оплачує працю робітникам й чи сплачує податки. Це природньо. Втім, коли, скажімо, якість товарів на полицях або їх асортимент змінюються на гірше, коли з 24-х кас працюють лише дві, а на весь торгівельний зал площею як три злітні смуги не можна знайти бодай хоч когось з консультантів, споживачі одразу звертають увагу. Щось у цій мережі пішло не так, робить висновок покупець і намагається надалі заходити по хліб до магазину на сусідній вулиці…
Епізод, який я щойно навела як приклад, насправді може бути симптомом всього лише одної проблеми – кадрової. Яка, своєю чергою, є наслідок низької податкової культури.
Класика жанру: намагаючись уникнути сплати податків, оператор наймає персонал на нелегальних або напівлегальних умовах. Відтак, люди не захищені. Чим менеджмент і користується: зарплата «у конвертах» стає нерегулярною, обіцяних сум люди взагалі не бачать. Починається еміграція персоналу. На зміну спеціалістам приходять випадкові люди, без потрібних навичок та знань. Як результат: рівень обслуговування падає, кількість персоналу зменшується, а споживач йде до конкурента… Класична картина, яку можна знайти в будь-якій хрестоматії.
Офіс великих платників податків долучився до виконання доручення Прем’єр – міністра щодо детінізації виплат заробітних плат та боротьби з нелегальним ринком праці. До речі, нещодавно очільник Офісу Кирило Коренюк докладно розповів про це в інтерв’ю ЗМІ. Рітейл – одна з тих сфер, в яких роками фіксувалось найбільше порушень у працевлаштуванні робітників та у виплаті зарплат.
На сьогодні ряд підприємств із сфери рітейлу вже включено нами до плану- графіку перевірок на поточний рік. Кампанія триває.
За результатами вже проведеного аналізу серед ритейлерів за кількістю працюючих на підприємстві вже виявили як лідерів, так і аутсайдерів. До нашого рейтингу ТОП – 5 найбільших роботодавців потрапили ТОВ «АТБ -МАРКЕТ» (39,4 тис. працюючих), ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" (27,3 тис. працюючих), ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГИПЕРМАРКЕТ» (5,8 тис. працюючих), ТОВ "ФОРА" (5,5 тис. працюючих), ТОВ «ОМЕГА» (магазини VARUS) - 5,0 тис. працюючих.
Водночас є й такі підприємства, які, маючи достатньо потужну мережу, обмежуються незначною кількістю офіційно працевлаштованих робітників: ПІІ «БІЛЛА – Україна» має 1 тис. працівників, а мережа ТОВ «ФУДКОМ» («Велика кишеня») – обслуговує клієнтів зусиллями лише 700 офіційно оформлених працівників. Причому, якщо у тій-такі «БІЛЛА-Україна» середня заробітна плата (без урахування керівників) перевищує середній показник по сфері (який складає 9,1 тис. грн на місяць) – працівники цієї мережі заробляють в середньому 11,5 тис. грн,-- то працівники «Великої кишені» мають середню зарплатню трохи вищу за мінімальну, а відтак,-- вдвоє меншу за середню по галузі: 4,4 тис. грн.
Лідерами ж по середній зарплаті у продовольчому рітейлі, за версією Офісу великих платників податків, стали: ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» - 14,5 тис. грн., ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГИПЕРМАРКЕТ» - 12,3 тис. грн., ТОВ «НОВУС Україна» - 12,1 тис. грн.
Аутсайдерами виявилися ТОВ «ОМЕГА» - 4,1 тис. грн., ТОВ «АСТЕРС ГРУП» (супермакети «ФУРШЕТ») - 3,3 тис. грн., ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» (супермакети «ФУРШЕТ») - 3,6 тис. грн., ТОВ «ЕКО» - 3,7 тис. грн.
Цікава й важлива деталь, на яку хочу звернути увагу на наведеному прикладі компаній ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» та ТОВ «НОВУС Україна». Отже. Конкурентний на ринку праці розмір офіційної заробітної плати – одна з ознак політики прозорого ведення бізнесу конкретних підприємств, де практикують офіційне працевлаштування людей і водночас – сповідують високу культуру сплати податків.
Врешті – про податки.
Маю зазначити, що на обліку в Офісі великих платників знаходиться 22 суб’єкта господарювання, які ведуть роздрібну торгівлю продовольчими товарами через мережу супермаркетів. Назву найбільш популярні: ТОВ «ФОРА», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» що входять до фінансово-промислової групи Fozzy Group, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (ФПГ SKM), ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (ФПГ «АТБ-Маркет»), ТОВ «ФУДКОМ» (ФПГ РІТЕЙЛ ГРУП).
В цілому протягом 2018 року «рітейлорами Офісу» сплачено до зведеного бюджету по Україні 7 153,2 млн грн, а це на 32,2%, або на 1 743,8 млн грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Певною мірою на цей зріст податкової активності вплинули контрольно-перевірочні заходи, які здійснює Офіс. Докладніше про них розповім трохи пізніше. А зараз дозволю собі декілька даних із статистики.
Отже, цьогоріч бачимо помітний зріст надходжень від «наших» рітейлерів до бюджетів усіх рівнів. А саме: податок на додану вартість складає 2 718,9 млн грн., що на 23,5%, або на 517,7 млн грн більше минулорічних показників.
Акцизний податок з роздрібної торгівлі за січень-вересень поточного року склав 1 485,6 млн грн., що на 24,2% більше за показник 9 місяців 2017 року. Таким чином, місцеві бюджети в порівнянні з минулим роком отримали на 289,3 млн грн. більше надходжень.
Податок з доходів фізичних осіб склав 1 962,1 млн грн., це майже в 1,5 рази, або на 622,3 млн грн. перевищує податок, що утримувався з заробітної плати у минулому році.
Сплата податку на прибуток збільшилась з минулим роком на 60,4% та становить 670,7 млн грн.
Важливий момент: зазначені підприємства роздрібної торгівлі працюють на одному ринку в однакових умовах. Й при цьому, як я вже відмічала, кожна торгова мережа має свою культуру сплати податків.
Поряд з підприємствами, які сплачують значні суми податку на додану вартість, які не приховують, що є прибутковими, та сплачують податок на прибуток, працюють і такі, що вже традиційно оптимізують свої податкові платежів та сплачують незначні суми податку на додану вартість і в більшості випадків взагалі не сплачують податок на прибуток. Ось такі факти заслуговують на особливу нашу увагу.
Наведу цікавий приклад.
У 2018 році рейтинг найбільших за товарообігом продуктових рітейлорів очолила мережа дискаунтерів АТБ з доходом за І півріччя 2018 року в 41,7 млрд грн.. На другому ж місці – кластерне об’єднання Fozzy Group (ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», ТОВ «ФОРА», ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД») з доходом в 37,3 млрд грн., на третьому місці – METRO Cash & Carry Ukraine з доходом в 10,3 млрд грн.
При цьому, найбільш значні суми податків до бюджету забезпечили АТБ-Маркет, якими протягом поточного року до зведеного бюджету сплачено 3 670,5 млн грн. податків, та в порівнянні з минулим роком збільшили надходження в 1,5 рази, або на 1 211,5 млн. гривень. Друге місце по сплаті податків посіло підприємство ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», яким сплачено 636,8 млн грн. та збільшено надходження до минулого року на 43,6%, або на 193,4 млн грн. На третьому місці по сплаті податків до бюджету - ТОВ «НОВУС Україна», яке скерувало до бюджету 317,6 млн грн.
І ось вам – найменше сплатила податків група підприємств «Fozzy Group». Та сама, що серед лідерів на другій сходинці за товарообігом. Протягом поточного року від чотирьох підприємств зазначеної групи надійшло до бюджету всього 1 023,4 млн грн. і це лише акцизний податок з роздрібної торгівлі та податок з доходів фізичних осіб. Податок на додану вартість та податок на прибуток зазначеними підприємствами взагалі не сплачується. За результатами фінансово-господарської діяльності І півріччя 2018 року вони декларують збиткову діяльність.
Також, дуже низьку податкову віддачу та збиткову діяльність демонструють ТОВ «ЕКО», ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» (супермаркети «Фуршет»), та ТОВ «ФУДКОМ» (супермаркети «Велика Кишеня»). Останнє підприємство, нагадаю, це та мережа, що має лише 700 офіційно оформлених працівників з середньою заробітною платою, що вдвічі менша, ніж по всій сфері: 4,4 тис. грн на місяць.
Отакий цікавий збіг фактів та цифр.
Хочу наголосити, що зараз ми працюємо над складанням плану – графіку перевірок на 2019 рік. Хто до нього потрапить? Відповідь проста: ті, до кого в нас є питання та відносно кого маємо сумніви. Як я вже раніше повідомляла, ДФС наразі використовує ризикоорієнтовану систему відбору до планових перевірок: підприємства з мінімальним набором ризиків не потрапляють до наших заходів планового аудиту.
З чого складаються наші заходи? Ми здійснюємо два етапи контролю: адміністрування податків в ході податкового супроводження великих платників, та, власне, самі контрольно - перевірочні заходи.
Як це працює? Сьогодні вдосконалюється процес адміністрування податків та зборів, оптимізуються механізми взаємодії з великими платниками. На першому етапі спрацьовує система СМКОР – система моніторингу ризиків по ПДВ, яку було запущено у липні 2017 року задля виявлення операцій підприємств, що займаються «скруткою» або реалізують товари, відмінні від придбаних (так звані зустрічні транзити).
Окремі ризики визначаються в автоматичному режимі іншими системами ДФС, які аналізуються фахівцями Офісу. Деякі ризики ми виявляємо через зовнішні джерела: інтернет-ресурси, правоохоронні органи.
Маю зазначити, що нинішній арсенал інструментів, які використовують платники податків для мінімізації податкових платежів, достатньо строкатий та широкий: це й перерозподіл витрат в рамках однієї фінансово – промислової групи, й займання нетиповим видом діяльності, й залучення ризикових постачальників, також – перенесення точки прибутковості на компанії, які звільнені від сплати податків.
Намагаємось працювати на упередження. Після поглибленого аналізу отриманих ризиків ми запрошуємо платників та спілкуємося з ними. Як правило, результат – консенсус між фіскальним органом та бізнесом, платники самостійно відмовляються від ризикових транзакцій. Про це (ще раз наголошую) красномовно говорить динаміка збільшення сплати податків за дев’ять місяців поточного року.
А щодо підприємств, які продовжують наполегливо демонструвати «нерозуміння ситуації» та ухилятись від своїх обов’язків перед державою, можу наприкінці нагадати одну важливу річ. Держава також має достатній арсенал інструментів для поновлення справедливості, для підтримання здорової та чесної конкуренції на ринку, для захисту чесного й прозорого бізнесу і врешті – інтересів кожного споживача й кожного громадянина. Про це варто пам’ятати.
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов вчора о 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко вчора о 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін 24.12.2024 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова 24.12.2024 11:48
- Успіх компанії залежить від ефективності кожного працівника Катерина Мілютенко 23.12.2024 23:55
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов 23.12.2024 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв 23.12.2024 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 23.12.2024 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 23.12.2024 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 23.12.2024 11:43
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1435
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 750
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 384
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 255
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 139
-
В окупованих Росією містах з'явилися компанії з великими оборотами: хто ними володіє
Бізнес 24287
-
П'ятірка найкасовіших різдвяних фільмів в історії: класика святкового кіно
Життя 14091
-
Кабмін продовжив на місяць усі бронювання через кібератаку на реєстри
Бізнес 5645
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 5444
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 5424