Потрібно скорочення функцій, а не міністерств
Арифметичне скорочення кількості центральних органів державної влади без докорінної зміни самого механізму — популістична профанація.
Замість скорочення бюрократів нам потрібно скорочення бюрократії: зменшити функціонал міністерств, обмежити повноваження та вплив чиновників, провести - і це саме головне - дерегуляцію рутинних державних процесів та її автоматизацію. Але залишити ключові міністерства, притаманні розвиненим країнам світу та Європи, куди ми всі прагнемо, і які забезпечують функції існування суверенної держави.
Теза перша: держави і справді забагато
Після повномасштабного вторгнення українська держава стала основним гравцем економіки. Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва нещодавно зазначила, що частка перерозподілу ВВП України через бюджет у вигляді податків зросла до 36%, що є найвищим показником для України і одним із найвищих у світі. Понад половина банківської системи — це держава. Один з двох найбільших поштових операторів — державний. Свої поїзди по залізничних рейках також може пускати лише держава, хоча на заході приватні поїзди — це норма. Цей список можна продовжувати нескінченно.
Держава стала гравцем, який сам собі встановлює правила і сам себе контролює. І який може покарати конкурентів за тими правилами, які сам встановив.
Цей гравець може примусово забрати/експропріювати приватний завод ніби для оборонних потреб, як це сталося із бізнесом, в якому моя родина має велику частку — виробником вантажних автомобілів та спецтехніки “АвтоКрАЗ”.
Цей гравець може заарештувати директора компанії по вигаданій кримінальній справі та вимагати космічну суму застави в 4 мільярдів доларів США, як це сталося з іншим бізнесом, де моя родина також є акціонером. У вересні 2023 року директора Полтавського гірничозбагачувального комбінату помістили під варту з альтернативою заставою у майже 1 мільярд гривень, коли слідчі ДБР та прокурори офісу генпрокурора просили заставу 4 мільярди доларів США.
А ще цей гравець може розпочати стеження за журналістами, які йому не подобаються. Як це було із командою Bihus.info у заміському комплексі “Українське село”. СБУ задіяла близько 30 співробітників, щоб стежити за журналістами-розслідувачами для залякування вільної та непідконтрольної преси в державі.
Теза друга: держава не збирається ані економити, ані скорочувати свою владу
Скорочення чи збільшення кількості міністерств, про яке на останній пресконференції говорив президент Володимир Зеленський, і що підтвердив днями голова Уряду Денис Шмигаль. Держави ж стане менше? Ми ж зекономимо державні гроші?
Насправді арифметичне скорочення кількості міністерств не гарантує нам нічого, жодної користі.
Економії не буде — про це вже багато писали економісти, і це вже було в нашій історії. Міністерства скорочуватимуть шляхом укрупнення, тобто замість масових звільнень буде перекидання кадрів з одного відомства в інше. Звільнені чиновники одразу підуть на біржу праці, їм продовжать платити, але вже з іншої кишені. Плюс процес скорочення-укрупнення потребує юридичного та організаційного супроводу, на який держава також витратить гроші.
Порядку не буде — під час масштабних кадрових змін, передачі справ від одного співробітника до іншого, ознайомлення нових керівників із новими співробітниками виникає управлінський хаос та втрачається час. І разом з тим сповільнюються всі бюрократичні процеси в державі - і це в ситуації, коли вони повинні бути максимально ефективними та швидкими.
Вплив держави не скоротиться. Скорочення міністерств не гарантує самого головного для економіки України - дерегуляції, не передбачає автоматизації та скорочення невластивих для держави функцій.
Теза третя: то що ж робити
Рецепти давно відомі. Замість скорочення бюрократів нам потрібна інша якість бюрократів та пропорційне скорочення бюрократії через зростання української економіки, ВВП. Потрібні чесні суди, верховенство права. Дієвий антимонопольний комітет. Ріст ВВП, і, відповідно збільшення податкових надходжень, що дасть можливість наймати якісних і коштовних спеціалістів-бюрократів, які здатні (як і в інших ефективних та найбільш розвинених країнах світу) виконувати свої функції щодо політик держави в усіх сферах життєдіяльності суверенної країни.
Потрібно зменшити функціонал міністерств, вони мають лише встановлювати політики. А приватний сектор цілком може ці політики реалізовувати, зокрема й державним коштом — через систему відкритих тендерів.
Потрібно обмежити повноваження та вплив чиновників, щоб вони не паралізували роботу бізнесу під час слідчих дій, не блокували повернення податків.
Провести дерегуляцію та автоматизувати рутинні державні процеси, оцифрувати документи, забезпечити взаємодію державних баз даних.
Теза четверта: чому ж вони насправді скорочують міністерства
По-перше, це подобається виборцям, а такий популізм зараз притаманний керманичам в багатьох країнах світу. І хоча вибори ще нібито далеко, Офіс президента уважно слідкує за рейтингами.
По-друге, міністерства та відомства втрачають своє значення. Поступово вони перебирають на себе декоративну, церемоніальну та формальну роль. А реальне управління процесами у державі відбувається через неформальні канали: через телефонні дзвінки з вулиці Банкової, зустрічі у ресторанах, розгалужену систему друзів та радників.
Чим слабша формальна міністерська держава, тим сильніша ця неформальна та безвідповідальна управлінська мережа. І ось її вплив залишиться той самий чи навіть зросте після скорочення кількості міністерств без будь-якої відповідальності перед державою та її населенням. Хоча якраз вплив цієї неформальної мережі потрібно скорочувати в першу чергу.
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 23390
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11076
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
9327
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 6355
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
Бізнес 5379