Як Трамп зробить видобуток великим знову?

Дональд Трамп заявив, що його адміністрація рухатиметься у напрямку досягнення «енергетичного домінування США»

Вчора світ побачив інавгурацію 47-го президента найпотужнішої світової держави, зокрема і в добувній галузі. Дональд Трамп заявив, що його адміністрація рухатиметься у напрямку досягнення «енергетичного домінування США». Він наголосив: «Америка має величезні запаси "рідкого золота" та інших цінних мінералів і ресурсів», додавши: «Ми будемо бурити, і ще раз бурити!»

Для досягнення енергетичного домінування знадобляться значні обсяги мінералів — від вольфраму, який використовується у бурових установках, до міді, необхідної для електричних ліній передачі. Критично важливим для цієї мети є також забезпечення надійних ланцюгів постачання мінералів.

Очікується, що підхід Трампа 2.0 буде зосереджений на чотирьох основних політичних пріоритетах: зниження податків та дерегуляція фінансового сектору; запровадження протекціоністських тарифів на імпорт із Китаю (особливо) та інших торгових партнерів, спрямованих на подолання негативних наслідків глобалізації для американських працівників; боротьба з нелегальною міграцією; а також просування ідеї доступної та дешевої енергії.

Перераховане змушує з особливою увагою дивитися українських надрокористувачів на настрої Капітолійського пагорбу, адже саме Сполучені Штати визначені головним партнером у розвитку видобутку критичних мінералів.

Ключові напрямки для спостереження під час президентства Трампа можна розділити на такі категорії:

1. «Розмежування» з Китаєм і зменшення залежності від іноземних ланцюгів постачання. Трамп, ймовірно, зосередиться на створенні самодостатніх ланцюгів постачання, посилюючи внутрішнє виробництво та застосовуючи жорсткі протекціоністські заходи. Очікується збільшення мит на імпорт критичних мінералів і державна підтримка американських виробників.
2. Прискорення видачі дозволів і скорочення екологічних регуляцій. Його адміністрація, ймовірно, спростить процедури видачі дозволів для видобутку та переробки мінералів, скоротивши екологічні вимоги, що може сприяти швидшій реалізації нових проєктів.
3. Зміни в Законі про зниження інфляції (IRA) та іншому законодавстві. Трамп, імовірно, перегляне положення IRA, щоб зменшити акцент на екологічних ініціативах і перенаправити ресурси на розвиток традиційних галузей енергетики та видобутку.

«Розмежування» з Китаєм та залежність від іноземних ланцюгів постачання

Ця тема залишається у центрі уваги, оскільки США прагнуть зміцнити свою економічну та стратегічну незалежність, особливо в галузі критичних мінералів, які є основою для сучасних технологій і енергетичних систем.

Домінування Китаю у ланцюгах постачання критично важливих мінералів: виклики для США та союзників

Ця тема залишається у центрі уваги, оскільки США прагнуть зміцнити свою економічну та стратегічну незалежність, особливо в галузі критичних мінералів, які є основою для сучасних технологій і енергетичних систем. Китай контролює близько 80% глобальних ланцюгів постачання критично важливих мінералів, що привернуло увагу багатьох країн, таких як США, Австралія та ЄС. Ці країни активно намагаються зміцнити власне виробництво, щоб забезпечити безпеку постачання стратегічних ресурсів.

Підхід Трампа до «розмежування» з Китаєм

Трамп пропонує більш жорстку тарифну політику, ніж адміністрація Байдена, вводячи базові глобальні тарифи на рівні 10–20% та підвищені тарифи до 60% або більше на імпорт із Китаю. За оцінками аналітиків Citi, 60-відсотковий тариф може знизити ВВП Китаю до 2,4%.

Однак така політика може викликати суперечливі наслідки, зокрема:

• Можливу відповідь Китаю, яка може включати введення власних санкцій або обмеження експорту.
• Ризик стагфляції — поєднання низького економічного зростання з високою інфляцією, яке може вплинути на глобальну економіку.
• Перебої у ланцюгах постачання, що вплинуть на промисловість, яка залежить від критично важливих мінералів.

Пріоритет «решорингу» над «френдшорингом»

На відміну від підходу Камали Гарріс, який передбачав співпрацю з союзниками («френдшоринг»), Трамп, ймовірно, зосередиться на «решорингу» — поверненні виробництва до США. Це включатиме будівництво шахт, обробних підприємств та нафтопереробних заводів у Сполучених Штатах.

Хоча ініціативи, такі як Партнерство з безпеки мінералів (Minerals Security Partnership), можуть зберегтися, їхній пріоритет може зменшитися порівняно з політикою, орієнтованою на внутрішнє виробництво.

Попередні ініціативи Трампа в секторі критично важливих мінералів

У своїй першій каденції Трамп видав два укази, спрямовані на зменшення залежності США від іноземних постачальників:

1. Указ 2017 року зобов’язав федеральні відомства розробити стратегію для зменшення уразливості країни до перебоїв у постачанні критичних мінералів.
2. Указ 2020 року оголосив надзвичайний стан у гірничодобувній галузі для скорочення залежності від Китаю та зміцнення внутрішнього ланцюга постачання.

Хоча такі заходи можуть підтримати внутрішнє виробництво критично важливих мінералів у США, вони створюють ризики для виробників в інших країнах, таких як Австралія, які постачають ці ресурси на глобальний ринок. Трампова політика може знизити попит на імпортовані мінерали, зосереджуючи увагу на розвитку власної промисловості.

Прискорення видачі дозволів і скорочення екологічних регуляцій

Адміністрація Трампа, ймовірно, зробить значний акцент на спрощенні бюрократичних процедур та скасуванні екологічних обмежень у гірничодобувній галузі, враховуючи його відкриту підтримку внутрішнього видобутку. Під час виборчої кампанії Трамп пообіцяв скасувати 20-річний мораторій на видобуток корисних копалин у Північній Міннесоті. Така політика може призвести до частішого видачі дозволів та швидшого переходу шахт до стадії виробництва.

На сьогодні США мають одні з найтриваліших у світі термінів розробки проєктів із видобутку критичних мінералів — у середньому 29 років від відкриття родовища до запуску у виробництво. Основною причиною цього є складність процесу отримання дозволів.

Очікується, що скорочення регуляцій у гірничодобувній галузі загалом полегшить для американських виробників критичних мінералів запуск і розширення операцій. Це може включати:

• Спрощення процедур видачі дозволів, що дозволить швидше запускати нові проєкти.
• Зниження екологічних вимог, що сприятиме здешевленню видобутку та обробки мінералів.
• Стимулювання інвестицій у сектор, завдяки меншій кількості бар’єрів для входу.

Зміни в Законі про зниження інфляції (IRA) та іншому законодавстві

Перед виборами Дональд Трамп обіцяв скасувати Закон про зниження інфляції (IRA), ухвалений адміністрацією Байдена. Майбутнє цього акту особливо важливе для української індустрії.

Адміністрація Байдена активно просувала регулювання та програми стимулювання, спрямовані на реалізацію порядку денного чистого виробництва та захисту клімату. Завдяки таким ініціативам, як Закон про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця (InfrastructureInvestmentandJobsAct, 2021) та Закон про зниження інфляції (IRA), було спрямовано близько $400 млрд федерального фінансування на розвиток чистої енергетики.

Адміністрація Байдена досягла важливого етапу, виділивши $100 млрд у вигляді грантів на проєкти чистої енергетики в межах IRA. Крім того, до завершення президентського терміну Байдена у січні 2025 року очікується, що буде розподілено понад 80% доступного фінансування через грантові програми IRA.

Хоча повна відміна закону малоймовірна (особливо враховуючи, що 80% інвестицій у рамках IRA спрямовані до штатів із Республіканською більшістю), можливі зміни окремих положень, таких як:

• Скасування податкового кредиту у розмірі $7,500 на покупку електромобілів.
• Перенаправлення субсидій, передбачених IRA для зелених технологій, на інші пріоритети, зокрема традиційні види енергії та видобуток корисних копалин.

Очікувані законодавчі ініціативи

15 листопада Палата представників проголосувала за два «енергетичні» законопроєкти. Один із них, H.R. 8446 (Акт про послідовність критичних мінералів 2024 року), вносить зміни до Закону про енергетику 2020 року. Згідно тексту, всі критично важливі матеріали, визначені Міністерством енергетики (DOE), будуть додані до списку критичних мінералів Геологічної служби США (USGS).

Це може змінити перспективи для п’яти матеріалів, які наразі не входять до списку USGS:

• Мідь
• Електротехнічна сталь
• Фтор
• Силіцій
• Карбід силіцію

Переваги списку USGS

Матеріали, включені до списку USGS, отримують значні переваги, такі як:

• Податкові кредити.
• Прискорене отримання дозволів.
• Фінансова підтримка для розвитку проєктів.

Ця подія має стати значним стимулом для видобутку міді в США.

Можливі наслідки політики Трампа

Фокус адміністрації Трампа на викопних видах палива (а також потенційне перенаправлення коштів IRA) може негативно вплинути на сектор критичних мінералів, особливо на дрібних виробників. Водночас, такі ініціативи, як включення нових матеріалів до списку USGS і спрощення дозволів, можуть компенсувати ці негативні наслідки.

Висновки

Отже, основні напрямки політики Трампа включатимуть:

• Підвищення тарифів, особливо на продукцію китайських виробників.
• Зменшення регуляцій у гірничодобувному секторі, щоб підтримати внутрішнє виробництво.

Такий підхід сприятиме американським виробникам критичних мінералів і іноземним компаніям, які вже мають присутність у США. Водночас, це може негативно вплинути на виробників з Австралії та ЄС, які залежать від експорту до США. На жаль, варто визнати, що під загрозою знаходяться моделі взаємодії України зі Сполученими Штатами, особливо перераховані в Пункті 4 Плану перемоги Президента. Представникам бізнесу та державі потрібна термінова консолідація сил (особливо дипломатичних), щоб зберегти прихильне ставлення головного технологічного та фінансового донора для майбутнього розвитку вітчизняної галузі.