Укртелеком під час війни: три виклики і три напрямки для майбутнього розвитку
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново в умовах обмежених ресурсів, неможливості планування довше, ніж на кілька годин чи максимум день, перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З того часу модель нашої діяльності докорінно змінилась. До повномасштабного вторгнення основна стратегія була спрямована на розвиток і збільшення оптоволоконних мереж, надання традиційних та нових послуг корпоративним та приватним абонентам. Після 24 числа вся стратегія була спрямована на неперервність роботи сервісів для наших клієнтів. Які ж основні виклики постали перед Укртелекомом?
Перший – підтримка абонентів за будь-яких умов. Для цього в компанії відбулись зміни у моделі надання сервісів клієнтам. Наприклад, ми повністю перебудували роботу кол-центрів, центрів обслуговування клієнтів, роботу операторів, таким чином, щоб послуги надавались в будь-який момент часу, незалежно від зовнішніх обставин. Цього вдалося досягти завдяки кільком змінам. Перша - побудова конвергентного інтерфейсу. Коли користувач звертається будь-яким зручним каналом і отримує однаковий рівень сервісу. Друге – зміна місця роботи операторів кол-центрів, центрів обслуговування абонентів. Клієнтська підтримка була без фізичного перебування на наших майданчиках. Наприклад, у сховищах, віддалено тощо. Третє - інтелектуальний IVR. Це максимальне сповіщення абонентів про глобальні аварії або впливу у зоні бойових дій в автоматичному режимі, без залучення операторів. Тобто такі зміни операційного і технологічного процесів дозволили нам підтримувати користувачів за будь-яких обставин.
Другий виклик – це неперервність надання сервісів. Тут ми змінили в першу чергу підхід до резервування. Покоління 2N, яке вважалося топовим або максимально ефективним до війни, виявилось недостатнім через велику кількість одночасних інцидентів. Потрібне більш резистентне середовище, що забезпечує доступність сервісів. В цьому випадку ми побудували своєрідну mash систему, що забезпечувала дієздатність інфраструктури, незалежно від кількості неробочих елементів. Це вдалося вирішити завдяки кільком процесам. В першу чергу - це додаткове фізичне резервування. Ми в 4 рази збільшили кількість інтерконекту із зовнішніми операторами. Друге – резервування для ІТ-, кібер інфраструктури ландшафту і механізмів захисту від атак. Укртелеком взаємодіяв з усіма ключовими вендорами, виробниками. Разом з ними ми відбудовували і перебудовували кібер периметр і логіку захисту, повністю переналаштували механізми реакції, контролю інцидентів, відслідковування подій. Тут велику роль зіграла Cyber Future Foundation і постачальники Microsoft, Cisco, Cloudflare та інші. Ми активно взаємодіяли з цими компаніями при розробці рішень реагування на інциденти, аналізі реагування на них у майбутньому і моніторингу таких у реальному часі.
Третій виклик, як на мене, не менш важливий, а подекуди і самий головний – це втримання роботи команди. Перші місяці 24 години на добу, 7 днів на тиждень в ручному режимі були так звані штаби, в рамках яких ми з усім менеджментом обговорювали поточну бойову ситуацію, актуальний стан мережі, ситуацію з нашим ІТ ландшафтом, працівниками. Технологічна сторона вона проста і зрозуміла. Тобто є технології, є фізичний розрив, який треба ліквідувати .Чи є якийсь кібер інцидент, де є зрозумілий протокол, технологічний набір кроків для відповіді. Набагато складніше з психологічним станом людей або їх реакцією на ризик для оточуючих, для їх сімей. Ключові питання - зберегти мотивацію, надихнути, щоб команда продовжувала працювати ефективно, незалежно, що відбувалося навколо. Ось це було надзвичайно складно. Бо були різні ситуації. І захоплення наших співробітників, і фізичний вплив на наших користувачів. Це той виклик, який крім технологічного і інших питань, вийшов на перший план для стійкої роботи компанії.
Команді Укртелекому вдалося подолати ці виклики і навіть продовжити реалізовувати деякі довоєнні проєкти. А також почати нові напрямки діяльності. В майбутньому у телеком оператора є три ключові напрямки розвитку.
Перший - це продовження розвиток Укртелекома в якості ІСТ оператора. Ми прийняли рішення не зупиняти ключові проєкти з побудови нової діджитал платформи. На базі останньої плануємо надавати і розвивати різноманітні конвергентні сервіси для клієнтів.
Другий - це share knowledge про кібервійну і гібридну війну і те, які інструменти використовують кібер терористи і як на них реагувати. Адже ні для кого не секрет, що сьогодні Україна - це кібер полігон, на якому тестуються і відпрацьовуються всі інструменти атаки в кібер просторі. І в цьому аспекті ми є носіями унікальної експертизи, як вести бізнес з точки зору операційної і технологічної складових, як забезпечувати захист сервісів, контролювати інструменти кібер-терористів.
Третій - реінтеграція, побудова повністю нових мереж на деокупованих територіях. Станом на лютий 2023 року ми не контролюємо і не надаємо сервіси на 13% нашої довоєнної інфраструктури. Тому її відновлення на деокупованих територіях стає важливим напрямом діяльності. Там ми плануємо побудувати найсучасніші мережі з точки зору доступних на сьогодні технологій. Відповідно, це дасть можливість розвинути своєрідний плацдарм для відновлення життя людей.
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 381
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 359
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 316
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 229
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 169
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 18019
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2171
-
Голод на війні
Думка 1355
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 1293
-
Податок на нерухомість: як його нараховують у 2026 році
Бізнес 1224
