Зміни у закупівлях про кошториси в будівництві отримали зелене світло від НАЗК
Законопроєкт про оприлюднення будівельних кошторисів підсилює громадський контроль за витрачанням державних коштів, зменшує корупційні ризики та «тендерну нерівність», - НАЗК.
У парламенті зареєстрований законопроєкт № 4231 авторства народної депутатки А. Радіна («Слуга народу») про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі». Проєктом встановлюється обов’язок замовника оприлюднювати в системі «Прозорро» в тому числі будівельні кошториси та можливість компаній, право на перемогу яких оспорюється в Тендерній колегії АМКУ, брати участь в її засіданнях.
Під час здійснення антикорупційної експертизи законопроєкту НАЗК його підтримало з огляду на таке:
1. Відсутність у вільному доступі кошторисної документанції обмежує контроль за якістю виконання договору, його вартістю та потенційним завищенням ціни будівельних матеріалів, робіт тощо. Це створює умови для поширення корупційних практик. Положення законопроєкту, що зобов’язують замовника оприлюднювати такі документи, навпаки, спрямовані на мінімізацію корупційних ризиків, покликані посилити громадський контроль за проведенням закупівель та використанням бюджетних коштів.
Для прикладу, за даними НАЗК у понад 45% випадків закупівель послуг з ремонту або робіт з будівництва замовники уникали оприлюднення кошторисів. Також, відповідно до даних із судового реєстру, замовники можуть не надавати кошториси і на запити бізнесу або журналістів.
Фахівці у сфері закупівель можуть запитати, як таке можливо, адже законодавець зобов’язав замовників публікувати всі додатки до договору? Просто! Замовники припинили називати кошториси «додатками», і таким чином нібито легітимно ігнорують законодавчу вказівку.
При цьому, якщо кошторис не оприлюднено, громадськість та конкуренти бачать лише кінцеву ціну робіт або послуг, і навіть якщо вони розуміють, що вона завищена, довести це складно. Адже здебільшого завищення ціни відбувається на будівельних матеріалах, і побачити це можна тільки аналізуючи кошторис. Траплялись випадки, коли навіть правоохоронні органи не могли провести розслідування підозр щодо розкрадання державних коштів, бо замовники під різними приводами приховували від них кошториси.
2. Положення законопроєкту забезпечують рівні умови для учасників для захисту своїх прав на засіданнях Тендерної колегії АМКУ, збільшують їх процесуальну незалежність від замовника та зменшують корупційні ризики у процедурі оскарження.
Адже станом на сьогодні компанія, допуск до аукціону або перемога якої оскаржується, вимушена покладати захист своїх прав та інтересів на замовника і фактично залежить від нього. Замовники ж можуть або взагалі не приходити на засідання Тендерної колегії, або займати некоректну правову позицію, що сприятиме задоволенню скарги. Замовники можуть так вчиняти несвідомо, із-за недостатнього рівня кваліфікації або великого навантаження. Або свідомо, коли має місце корупційна домовленість зі скаржником.
Також є практика надання замовниками довіреностей на представлення інтересів на засіданнях Тендерної колегії консультантам переможця. Зазначене створює інші корупційні ризики та може мати небажані для замовника правові наслідки.
При цьому бізнес всіляко демонструє своє бажання брати участь в засіданнях і мати процесуальні права та обов’язки. Бувають випадки, коли не маючи права голосу, представники та керівництво компаній все одно приходять на засідання та чекають годинами, щоб просто бути мовчазним спостерігачем за процесом вирішення долі їх участі в тендері.
Отже законопроєкт однозначно зі всіх боків позитивний і допоможе державі витрачати наші гроші економніше та ефективніше. Хоча корупціонерам він суттєво зіпсує настрій та вангуємо, що вони будуть вмикати всі свої лобістські можливості, щоб не допустити його прийняття. Ми ж зі свого боку, навпаки, докладатимемо максимум зусиль, щоб наблизити день, коли проєкт стане законом.
Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель».
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2845
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1935
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1741
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1454
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1254