Ще наприкінці 2017го року Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено роз’яснення, яке викликало інформаційне протистояння антикорупційних та правоохоронних органів між собою.
Рішенням від 08.12.2017 за №1375 затверджено Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ст. 368-2 Кримінального кодексу України.
Ключовою у вказаному роз’ясненні є позиція НАЗК, як єдиного органу, уповноваженого на здійснення фінансового контролю стосовно суб’єктів декларування, у питаннях щодо початку досудового розслідування у кримінальних провадженнях за згаданими статтями.
Згідно вказаного роз’яснення, встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: недостовірності задекларованих відомостей чи наявності ознак незаконного збагачення здійснюється НАЗК за спеціальною процедурою – повною перевіркою е-декларації.
Тому початку досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ст. 368-2 Кримінального кодексу України, має передувати:
1) Здійснення НАЗК повної перевірки е-декларації;
2) Встановлення за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: декларування недостовірної інформації та ознак незаконного збагачення;
3) Відображення цих фактів у відповідному рішення НАЗК, складеному за наслідками повної перевірки декларації.
Однак, із вказаними роз’ясненнями не погодились та публічно висловили свою позицію представники Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України, а також антикорупційні громадські організації.
При цьому низкою громадських організації подано адміністративний позов до НАЗК стосовно визнання протиправними дій та скасування рішення від 08.12.2017 №1375, яким затверджено згадані роз’яснення.
Проте за результатами розгляду справи №826/1160/18 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року, у задоволенні позовних вимог до НАЗК відмовлено.
В подальшому, за результатами розгляду апеляційних скарг на вказане рішення, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року оскаржувану постанову залишено без змін.
Поряд з іншим, судом апеляційної інстанції зазначено, що статті 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України нерозривно пов'язані із приписами Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, саме приписи Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу України формують підстави, порядок та механізми виявлення наявності факту корупційних правопорушень, їх досудового розслідування та судового розгляду.
Вбачається, що зазначена позиція суду стосовно роз’яснень положень діючого антикорупційного законодавства значно вплине на правозастосовну практику, оскільки може певним чином вплинути на безпідставне внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суб’єктами декларування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України, за відсутності будь-яких підтверджених даних про такі порушення.
У будь-якому разі, зазначена справа не втрачає свого суспільного резонансу, а тому продовжуємо слідкувати за ситуацією, очікуючи на результати провадження у суді касаційної інстанції.
Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.
