Про вибіркове застосування практики ЄСПЛ
Пропоную до уваги читачів текст помічника адвоката нашого адвокатського об'єднання Станіслава Кунянського
Як відомо, в Україні практика Європейського суду з прав людини є джерелом права для судів. Це означає, що суди, поряд з Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами зобов'язані керуватися рішеннями ЄСПЛ у своїй правозастосовній практиці. Більше того, з урахуванням норми ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», практика ЄСПЛ має більш пріоритетний статус у випадку якщо вона суперечить законам України.
У той же час, якщо висловлюватися дипломатично, наразі суди, зокрема адміністративні, використовують у своїй діяльності практику ЄСПЛ дуже вибірково. В якості прикладу можна проаналізувати застосування адміністративними судами рішення ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заява NN 23759/03 та 37943/06).
Показовим є вже той факт, що це рішення, відсутнє на сайті Мін'юсту навіть у вигляді стислого викладу. Принаймні, пошук через відповідну форму завершується безрезультатно.
Тим не менш, у даній справі Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Тобто, суть цього рішення полягала у тому, що якщо відповідні норми законодавства належним чином не кореспондуються між собою та створюють передумови для множинного тлумачення, то суд повинен застосовувати підхід, аналогічний принципу презумпції правомірності рішень платника податку, закріпленому у пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України.
Банальний пошук за контекстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень видає 2909 судових рішень, які, станом на сьогоднішній день, тим чи іншим чином посилаються на згадане рішення ЄСПЛ. Однак, з них лише 235 є постановами, якими закінчувався розгляд справи, а інші 2674 є здебільшого процесуальними ухвалами про залишення позовної заяви без руху. Ще більш показовим є той факт, що у ЄДРСР немає жодного рішення Вищого адміністративного суду України, яке б містило посилання на справу «Щокін проти України».
Але це не означає, що касаційна інстанція не враховує у своїй діяльності вказане рішення ЄСПЛ. Навпаки, зміст останнього було покладено в основу листа ВАСУ від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12. Пропонуємо читачам самостійно оцінити вміння вищого спеціалізованого суду в ланці адміністративних судів відокремлювати суть від другорядних речей:
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими (та такими, що тягнуть за собою збільшення суми судового збору, що підлягає сплаті - авт.)
Цікавим також є приклад, в якому адміністративний суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у постанові від 16.08.2011 зазначає, що посилання позивача на практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Щокін проти України» не приймаються судом«оскільки наведені у позові правові позиції даного суду, викладені у його рішеннях, регламентують законодавчу діяльність держави та принципи законотворення , а отже знаходяться поза межами даного публічно-правового спору».
Можливо, Вищий адміністративний суд й виклав би свою правову позицію стосовно таких цікавих аргументів судів та одночасно вніс би до ЄДРСР перше рішення з посиланням на справу "Щокін проти України". Однак, за збігом обставин, відповідна касаційна скарга з осені 2011 року ним так і не була розглянута по суті. А відтак, ми, нажаль, не можемо дізнатися про думку ВАСУ щодо застосування вказаного рішення ЄСПЛ поза контекстом визначення розміру судового збору.
- Перевалюйте без паніки Євген Магда 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов вчора о 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич вчора о 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська вчора о 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір вчора о 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда вчора о 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський 18.11.2025 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 18.11.2025 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2716
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 902
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 303
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 209
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 173
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
92141
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 63444
-
Таємні переговори Трампа з Росією. Що відомо про новий план завершення війни – із 28 пунктів
19532
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10761
-
Google випустила Gemini 3 – "найрозумнішу" ШІ‑модель компанії
Технології 3161
