Національний музичний продукт і держава? Що наші діти співають в день народження?
Необхідність участі МКІП в розвитку і просуванні української дитячої пісні та зміни в законодавстві щодо поняття національного музичного продукту.
Нещодавно святкуючи свій день народження я помітила, що коли виносять святковий торт всі автоматично та з задоволенням співають просту англомовну пісеньку "Happy birhtday to You" відчуваючи радість. Особливо ці емоції потрібні для українських малюків. І звичайно їм має бути зрозуміло про що саме вони співають в свій день народження!
Саме собою виникло питання: чи можему ми створити українську коротку і сучасну пісню присвячену привітанню з днем народження?
Чи може вона стати популярною в українських родинах та щодня використовуватись в кафе та ресторанах( навіть самих сучасних). Чи можемо ми швидко провести роботу з Асоціаціями рестораторів по її щоденному використанню в цих закладах та популяризацію її тексту нашими зірками? Як написати текст та музику і записати та зробити аранжування такого музичного твору- що б воно було доступне всім користувачам і з яких коштів це має бути профінансовано?
Вивчаючи це питання з’ясувалось, що в Україні є ентузіасти, які створюють такий музичний продукт, вже не один рік, випускаючи дитячі альбоми українською мовою за покликом серця та за власні кошти - моє їм шанування! А чи має держава впроваджувати таку політику і фінансувати її реалізацію? Чи варто профільному міністерству підготувати відповідну державну програму і залучити до неї наших зірок, які задмухуючи свічки на своєму святковому торті будуть підспівувати цю пісню в соціальних мережах, чим сформують нову сучасну культуру святкування день народження?
Згідно Положення «Про Міністерства культури та інформаційної політики України» далі- МКІП – «забезпечує формування та реалізацію державної політики в сферах культури та державної мовної політики». Тобто-це компетенція Міністерства культури. З огляду на зазначене, мала би бути розроблена відповідна державна програму про створення та просування сучасних дитячих пісень українською мовою. Наша культура містить багато інших свят де дитяча пісня українською мовою просто необхідна. Але така робота не проводиться МКІП, а проведення її без відповідного державного фінансування та політики просування майже неможлива на високому рівні в рамках цілої країни! Саме тому я, як юрист, бачу роль громадських організацій вказати на відсутність державної політики в цій сфері і виправити такий значний недолік.
Крім того, в нашому законодавстві відсутній сам термін музичного продукту та національного музичного продукту. Відповідно, за відсутності базових понять в законодавстві і розробка відповідних державних програм та впровадження якісної державної політики стає абсолютно неможливим. З огляду на це, нами було розроблено Законопроект «Про музичну індустрію», який містить основні поняття, що необхідно закріпити на законодавчому рівні для подальшого розвитку музичної індустрії. Національний музичний продукт- це необхідність для розвитку майбутніх поколінь в Україні!
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3472
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 155
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 103
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 97
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11991
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7155
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6051
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5627
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4161