Простий стимул для агропереробки або як створити виробництво поруч з полем
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Хочеш експортувати пшеницю, вивозити з країни сировину – будь-ласка, жодних обмежень. А ось щоб організувати на цій же землі виробництво з її переробки – спочатку сплати державі «збитки».
Останнім часом ми отримали ряд звернень на адресу Тимчасової спецкомісії з питань захисту прав інвесторів від агровиробників, які прагнуть не лише вирощувати на своїх ділянках зерно (читайте "агро сировину"), а й переробляти її. Тут, на місці.
Переробка поруч з полем
Втім для запуску переробки або виробництва на своїй же сільськогосподарській землі інвестору для початку необхідно пройти зміну її цільового призначення – з с/г на землі промисловості. Зробити це сьогодні не лише складно, а й космічного дорого - за законом виробник має сплатити 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки до та після зміни її цільового призначення.
Є випадки, коли таке «відшкодування збитків» тягло на 700,000 грн за га.
На мою думку, така ситуація є абсолютним нонсенсом. Коли потенційний інвестор з 1 гектару переробки або промисловості може створювати на порядок більше робочих місць, сплачувати більше податків та робити суттєвіший внесок у зростання ВВП, ніж якщо б він продовжував вирощувати на цій же ділянці пшеницю чи кукурудзу. Але держава вимагає у такого інвестора доплатити за «збитки».
Тому від ТСК по захисту інвесторів ми внесли до парламенту законопроект №6554, який спростить організацію виробництва поруч з полем та здешевить цей процес. Зокрема, цим проектом ми пропонуємо звільнити таких виробників від сплати «збитків», враховуючи що інвестор такою дією створюватиме продукцію із вищою доданою вартістю, і аж ніяк не «збитки».
Законопроект допоможе прибрати зайву бюрократичну перепону для запуску нових виробництв для агровиробників і може стати гарним стимулом для інвестиційних проектів у сфері агропереробки і виробництва загалом.
Стимули для агропереробки
Експорт продукції сільського господарства України на 80% є сировинним. І це насправді загрозливий тренд. Водночас, якщо ми дійсно хочемо розвивати напрямок агропереробки на державному рівні, необхідна нова комплексна державна програма та нова стратегія.
Переробка не з'являється на порожньому місці – її потрібно стимулювати.
Якщо бізнес матиме можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під мінімальний відсоток, а держава компенсуватиме йому частину витрат, наприклад на підключення до інфраструктури - через 4-5 років значна частина трейдерів, які сьогодні експортують сировину, зможуть стати найбільшими переробниками та експортерами вже готової продукції із високою доданою вартістю і вищою маржинальністю. Принаймні, замисляться про це.
Тому, нова стратегія з агропереробки має включати як фіскальні, так фінансові стимули, зокрема дешеві кредити, інфраструктурні можливості, чим можуть слугувати індустріальні парки, експортну підтримку на рівні держави та в перспективі - заходи для імпортозаміщення.
Якщо ми будемо експортувати продукцію переробки, а не сировину, у комплексі це зможе збільшити вартість українського аграрного експорту щонайменше вдвічі.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 28112
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7905
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6271
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5181
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584