Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої
Оскарження дій НАЗК, щодо відмови у видаленні з Реєстру щорічної декларації депутата та ненадання йому можливості подати виправлену щорічну декларацію
23 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 460/45232/22, адміністративне провадження № К/990/23592/23 (ЄДРСРУ № 116487432) досліджував питання щодо
Суть спору: оскарження дій НАЗК, що полягають у відмові у видаленні з Реєстру щорічної декларації депутата та ненадання йому можливості подати, більше ніж через місяць, виправлену щорічну декларацію
У частині другій статті 47 Закону №1700-VІI закріплено, що інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
Тобто, зміст цієї статті вказує на те, що відсутні підстави для видалення інформації з Реєстру, за винятком спливу 5 років після припинення виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування.
Упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів (частина четверта статті 45 Закону №1700-VІI).
Поряд з цим, відповідно до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року №448/21 (далі - Порядок) усі документи, які суб`єкт декларування подав до Реєстру, зберігаються в Реєстрі й автоматично оприлюднюються. У разі створення виправленої декларації первинний документ, до якого вносяться виправлення, не видаляється і зберігається в Реєстрі.
Документи, які суб`єкт декларування подав до Реєстру, зберігаються у Реєстрі упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування або іншої діяльності, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій (діяльності), крім останньої поданої такою особою декларації, яка зберігається безстроково .
Після спливу п`ятирічного строку з дня припинення виконання суб`єктом декларування функцій держави або місцевого самоврядування або іншої діяльності, за заявою такої особи, у разі встановлення НАЗК, що така особа не виконує зазначених функцій (діяльності), упродовж останніх п`яти років, НАЗК видаляє документи, подані такою особою, з публічної частини Реєстру.
Таким чином, відповідно до Порядку інших випадків також не передбачено.
Вказані у профільному Законі №1700-VІI підстави зберігання та видалення з Реєстру поданих особою, яка виконує функцій (діяльності) держави, чітко врегульовані на законодавчому рівні та не містять винятків.
Щодо поширення Закону №2939-VI на спірні правовідносини слід зазначити таке.
У преамбулі Закону №2939-VI вказано, що цим Законом регулюється порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подана відповідно до Закону № 1700-VІI, згадується у частині шостій статті 6 Закону №2939-VI у контексті того, що такі відомості не належать до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, визначених зазначеним Законом.
Статтею 10 Закону №2939-VI визначено право кожної особи вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.
Зазначене право особи кореспондується з обов`язком розпорядника інформації, який володіє інформацією, виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується (частини третя статті 10 цього Закону).
Тобто, імперативні норми Закону №2939-VI застосовуються щодо виправлення неточної (неповної) чи застарілої інформації про особу, або її видалення лише у разі, якщо така інформація збирається, використовується чи зберігається з порушенням вимог закону.
Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не є такою інформацією, оскільки її збирання, використання чи зберігання регулюється відповідно до Закону № 1700-VІI та згаданого Порядку.
Положеннями Порядку передбачено, що інформація, що міститься в Реєстрі, надається відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI).
Неточність (неповнота) інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не дає підстав стверджувати, що така інформація збирається (використовується) чи зберігається з порушенням вимог закону.
(!!!) У такому разі, видалення інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, лише з тієї підстави, що особа-декларант вважає таку інформацію неточною або неповною, у випадках, не передбачених Законом №1700-VІI, нівелює систему електронного декларування як один із ключових антикорупційних механізмів.
Тому у розрізі позовних вимог вбачається, що положення статті 10 Закону №2939-VI не є правозастосовними, оскільки подана суб’єктом декларація не є інформацією, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.
Крім того, пропущено встановлений у частині четвертій статті 45 Закону №1700-VІI семиденний строк для подання виправленої декларації.
Зазначеною нормою Закону передбачено, що у разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб`єкт декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Тобто, вказана норма не поширюється на ситуацію, коли суб`єкт декларування самостійно виявив помилки у поданій ним декларації. Вона стосується виключно недостовірних відомостей, виявлених НАЗК в ході проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. В такому разі суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію із достовірними відомостями.
ВИСНОВОК: Отже, у частині четвертій статті 45 Закону №1700-VІI передбачено два окремих невзаємопов`язаних випадки повторного подання декларації, 1) якщо суб`єкт декларування самостійно виявляє помилку, то у такому випадку у нього є сім днів на подання виправленої декларації, а 2) якщо недостовірні відомості у декларації виявило НАЗК, то суб`єкт декларування зобов`язаний подати виправлену декларацію.
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова вчора о 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет вчора о 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар вчора о 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 232
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 194
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 125
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 104
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 23496
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 6922
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 5577
-
Удар по доходах Кремля. Bloomberg повідомило, що РФ змушена робити дедалі більші знижки на нафту
Бізнес 3671
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 2459
