Які реформи давно чекали втілення і які з них вдасться втілити?
Які найактуальніші реформи нині на порядку денному і як їх втілити?
Практично в будь-якій країні зміна влади завжди тісно пов’язана зі зміною вектору розвитку. Кожен президент, парламент і уряд намагаються привнести до своєї країни свій експертний досвід.
І з огляду на перші заяви Президента України Володимира Зеленського, чи не вперше за всю історію незалежності в Україні відбувається не кардинальна зміна орієнтирів, а поглиблення в ті, щодо яких вже існують напрацювання. Це надихає: зараз є шанс не починати з чистої сторінки, як раніше, а посилювати успішні починання.
Команда підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Reform Support Team, RST) не просто готова до роботи в усіх пріоритетних напрямах, а й працювала в більшості з них попередні два роки.
Тож, до яких змін готуватися всій країні, а головне, яких ресурсів ці зміни потребують?
Приватизація державних підприємств та оренда майна
Серед чітких сигналів Президента України - передача до Фонду державного майна для малої приватизації 500 підприємств. Передати такі об’єкти міністерства мають вже до 1 грудня 2019 року. Крім того, готується список підприємств та вибір радників і для перезавантаження великої приватизації (перший конкурс з неї має відбутися до 1.04.2020).
Критики реформи часто не беруть до уваги, що тим не менш залишаться підприємства, які не підлягатимуть приватизації. Суттєва різниця в тому, що цей перелік буде мінімізовано — стратегічні об’єкти, як і раніше залишаться в полі державного регулювання.
Частину майна, яке не підлягатиме приватизації, можна буде орендувати. Сьогодні понад 5 млн м2 державного майна вже здаються в оренду. В перспективі ж, цей обсяг може бути збільшений до майже 31 млн м2. Однак за умови реформи даного напряму.
Серед головних цілей: зниження корупційних ризиків, покращений механізм оренди через спеціалізовані майданчики, створення ефективних державних рішень.

Повернемось до технічних засобів —і знов згадаємо про ProZorro.Продажі. Платформа має аналогічний продажам об’єктів малої приватизації напрям оренди майна. І з огляду на запропоновані зміни в проекті нової редакції Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, саме тут, на ProZorro.Продажі, будуть розміщуватися всі доступні лоти. Процедуру передачі в оренду державного або комунального майна зможе ініціювати як орган управління такого майна, так і сам підприємець, який прагне орендувати об’єкт.
Процедура максимально автоматизована — від подання заяви на оренду і до підписання договору оренди кожен крок відбувається онлайн. В разі ж відмови органу управління передавати об’єкт в оренду має бути надана всебічна вмотивована аргументація (теж розміщена в загальному доступі). Найімовірніше, що автоматизація процесів зможе полегшити всю процедуру і відповідно збільшити доходи від здачі майна в оренду та кількість орендованих об’єктів.
До речі, цікаво, має бути прийнятий парламентом законопроект “Про концесії”. Не напряму, але тісно він пов’язаний саме зі своєрідною орендою держмайна — механізмом державно-приватного партнерства. Це ще один пріоритетний напрям роботи і нового Уряду, і Президента — доведення такого механізму до чітко регульованої діяльності.
Щодо цього маємо чимало напрацювань - від нещодавно створеної Агенції з питань ДПП до пілотних проектів.
Тож, чи реальні реформи, які стосуються держмайна? Так.
Покращення бізнес-клімату
В 2017 році частка малого та середнього бізнесу складала 59.8% у виробленій доданій вартості всієї України. Зверніть увагу: частка безпосередньо від малого бізнесу - це всього 18,6% Водночас, в Європі цей показник складає більше 40%. Цифри говорять за себе, визначаючи вектор розвитку.
Міжнародний досвід демонструє, що хвилі розвитку малого бізнесу стають піковими, коли він:
- отримує доступ до дешевих кредитів
- має спрощену систему ведення своєї справи
- має доступ до “альтернативних” інвестицій.
Робота над формуванням позитивного бізнес-клімату в Україні багаторівнева. Від заохочення реєстрації своїх стартапів саме в Україні, а не зовні, до створення сучасних принципів розвитку підприємництва.

Це і є одним з пріоритетних напрямів роботи Reform Support Team Мінекономіки. Крім того, наразі триває процес підготовки законодавчої бази для запуску краудфандингу, механізму, який в інших країнах дозволяє відбуватися ряду неймовірних інноваційних проектів.
Чи вдасться реформами покращити бізнес-клімат в Україні? Так, без сумнівів.
Земельна реформа через зняття мораторію
Роками Україна чекала на масштабну земельну реформу. За прогнозами Всесвітнього банку, цей крок принесе Україні додаткові 1,6% зростання ВВП.
Безумовно, це не єдиний аргумент “за”.

Та, привчені радянськими конотаціями до “державне — добре, приватне — погане”, зараз частина суспільства в легкому шоці від того, що вже з 1 жовтня мораторій на продаж землі може бути знято. Хтось навіть називає цей процес “відчуженням”. Втім, це підсвідоме чи зумисне маніпулювання — ідея саме в розвитку ринком на користь аграрного сектору, а не в простому продажі.
Звісно, ключове значення матимуть законодавчі зміни, які потребуються для зняття такого мораторію. Однак не менше значення має і власне те, як ця реформа буде втілена. Наприклад, наповнення бази кадастру інформацією про земельні ділянки, а також механізм їх продажу.
З високою вірогідністю такі ділянки можуть продавати через систему ProZorro.Продажі, один з найяскравіших, за визнаннями вітчизняних та закордонних стейкхолдерів, проект, у запуску якого брала участь і Команда підтримки реформ Мінекономіки.
Тож, чи реальна і ця реформа? Безумовно. Для її втілення вже існують технічні інструменти. Нині ж справа — за відповідними змінами у законах.
Як висновок: Навіть найамбітніші цілі реально досягти, доклавши зусиль. Ще кілька років тому такі проекти, як ProZorro, ProZvit, ProAid здавались практично недосяжними. Вони існували лише в бурхливій уяві реформаторів. Але зрештою, відбулися і успішно функціонують.
Тому зараз основна мета і RST — направити в потрібну течію всі абміції і експертність. І працювати.
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2688
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 884
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 550
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 292
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 204
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 96249
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
67309
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 39482
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10620
-
Укренерго: нова атомна генерація потрібна, але не дев'ять енергоблоків
Бізнес 3960
