Фанфікшн як втілення права на свободу творчості

Предметомдослідження у контексті авторського права є аматорський твір-оповідання –фанфік (фанфікшн - явище). Розглядаються актуальні питання у сфері творчої діяльностіавторів-аматорів, досліджується правомірність «спотворення» персонажів,сюжетних поворотів тощо.

Для початку визначимо особливості художнього твору:

1. Вигаданіперсонажі, біографія протагоністів/антагоністів.

2. Локалізаціяподій: географічна місцевість, інфраструктура.

3. Хронологіяподій.

4. Орієнтаціяна певну аудиторію.

5. Сюжетніособливості, прийоми.

Гарно ілюструє так звані «ідейні» різновиди фанфіків дописувач Irinastar на сайті – «Книга Фанфиков» (РФ) у статті «Авторское право и бесправие в фан-творчестве» (посилання на матеріал – https://ficbook.net/readfic/4165243), зокрема:

1) Статті по фендому (для аудиторії фанатів);

2) Самостійний літературний твір в у якому використовуються:

– герої та «всесвіт», але не пов’язаний з оригіналом (приквел, сиквел);

– герої оригіналу, сюжет, але не «всесвіт»;  

– герої, але не сюжет і «всесвіт»;

– «всесвіт» оригінального твору, але не герої твору;

– герої, «всесвіт», сюжет і «розвилка» (відхилення від сюжету – флеш бек і т.д.);

– історії, у якості персонажів яких виступають відомі постаті.

Слово «фанфік»перекладається з англійської мови як літературна творчість прихильниківлітературних творів та фільмів. З’ясуємо особливості фанфіків уміждисциплінарному контексті.

Цікавими єрезультати наукового пошуку Ксенії Андріївни Прасолової, яка захистила кандидатськудисертацію (філологічні науки – 10.01.03) на тему: «Фанфікшн: літературний феномен кінця ХХ століття – початку ХХІстоліття (Творчість прихильників Дж. К. Ролінг)» (Калінінград, 2009 рік).Дослідження присвячене медійним продуктам інтерпретованого фандома прихильниківГаррі Поттера. На її переконання, фанфік – це «вислизаючий» канон, або жіндивідуальний канон твору. Вплив першоджерела на фан-твір зводиться до формулизапозичення «персонаж-хронотоп-антруаж».

Якщоузагальнити підняті питання К. А. Прасолової, можна підкреслити ті «унікальні»риси фанфікшену, які активно синхронізуються із законодавством про авторське право:

1. Вплив на«авторське фанфік-інтерпритацію» також залежить від читача-критика, йогозауваження або враховуються, або ні. Співавторство на матеріалізовану у творі ідеюне виникає.

2. Інтеграціягендерної специфіки у твір (з точки зору фанатських традицій). «Полуничний» відтінок актуалізує ценз вікової групи читачів.

3. Фанфікшн –прояв тенденції стихійної демократизації мистецтв.

4.Відбувається ефект «заміни» замість «витіснення» автора канонічного твору(«схема: «Я-замість-Ролінг», а не «Я-як-Ролінг») – утворюється взаємодія міжсуб’єктами фанатської творчості (але не суб’єктами авторського права!).

Дозволяєзрозуміти більш глибше проблематику фанфікшену зауваження офіційного опонента на дисертацію Н. В. Уканакової «Особливості когнітивного механізму формуванняпроекції текстів різної матеріальної представленості (на матеріаліфанфікшн-текстів) (філологічні науки – 10.02.19) – д.ф.н. Н. В. Петрова. Вінзвертає увагу на те, що термін «фанфік» та «фанфікшн» у порівнянні із термінами«фенфік» та «фенфікшн» неоднорідні. В англійській мові fanfictionслово «fan» – перекладається як «прихильник», а «fun» перекладаєтьсяяк «розвага, забава». Термінологічна особливість дозволяє знайтище один аргумент на користь того, що фанфік-твори не порушують авторське право.

Для того, щобвизначити місце твору-фанфіку в українськомузаконодавстві, потрібно звернутися до Закону України «Проавторське право і суміжні права». Не підпадає твір-фанфік під визначенняпохідного твору (похідний твір – твір, що є творчою переробкою іншого існуючоготвору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування,обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншумову…).

Таким чином,наявність ознаки «без завдання шкоди його охороні» (форма вираження,недоторканність твору) корелюється зі змістом ст. 439 ЦК України (далі – ЦК) – автор має право протидіяти будь-якомуперекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганнюна твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженнютвору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

Однією із форм використання твору, згідно ст. 441 ЦК єйого переробка, адаптація та інші подібні зміни. Твір є опублікованим, якщо вінбудь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб. Не менш цікавим євикористання твору без згоди автора у порядку ст. 444 ЦК, відповідно до якоївільним використанням твору є його цитування з правомірно опублікованого твору;для відтворення у судовому та адміністративному провадженнях та в іншихвипадках. Так, ч. 2 означеної статті зобов’язує кожного, хто використовує твір,зазначати ім’я автора та джерело запозичення. Доповнюється перелік способіввільного використання твору і ст. 21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»(вільне використання з виправданою інформаційною метою тощо), ст. 23 (вільневідтворення примірників твору для навчання), ст. 25 (вільне відтворення вособистих цілях або для кола сім’ї).

Вільневикористання твору не презюмує його комерційне використання, оскільки у іншогоавтора виникає право на винагороду та право на перешкоджання неправомірномувикористанню твору (порушуються авторські особисті немайнові та майнові права –п. «а» ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про авторськеправо і суміжні права»).

З точки зоруп. «17» ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» фанфік єсамостійним об’єктом авторського права, який підлягає охороні. В силу ч. 3 ст. 8персонаж як концепт, навіть при його повному описі чи ілюстрації, неохороняється (охорона поширюється на форму вираження твору). Виключенням євикористання у певних випадках образу персонажу як зображення в межах правової охорони торгової марки.

До блискучихвисновків доходить Галина ОлексіївнаУльянова, яка захистила потужну докторську дисертацію (юридичні науки – 12.00.03) на тему: «Методологічніпроблеми цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності відплагіату» (Одеса, 2015 рік). Авторка звертає увагу, що явище «апропріації»(запозичення образів, фрагментів мистецтва у власну творчість) слід відрізнятивід плагіату у сфері художньої творчості з огляду на таке:

– апропріаціядозволяє досягти вираження власних ідей автора за допомогою запозичення;

– апропріаціямає значення інструментальне;

– апропріаціяне ставить за мету досягти подібності іншого твору, навпаки, підкреслює стильмитця;

– основнавідмінність плагіату від апропріації полягає у меті та способах запозичення.

Фанфік-твір –подібний до апропріації. Дисертантка наголошувала увагу на тезі Н. Самутіної,що фанфікш зазвичай безкорисливий, є великим, диверсифікованим, багатовимірнимпростором читання і письма. Отже, фанфікшн – це так зване хобі.

Підбиваємо підсумки. Творчий доробок у формі фанфіку не є таким, що спрямований на порушення авторських прав, якщо дотримуютьсяпевні умови: не переслідується комерційна мета, відсутність плагіату, зазначеноістинного автора твору-оригіналу, виключено можливість образи реальних (історичних) постатей у сюжетній лінії фанфікшену, дотримуються вимоги публічногоправопорядку держави.