Рубцы памяти!..
Цена свободы высока, но именно в самых темных уголках прошлого мы обретаем уроки, силу и свет, наполняющий наш путь в будущее. Свобода стоит того, чтобы бороться и идти вперёд!
У каждого нарола существуют даты, которые навсегда врезались в память народа кровавыми рубцами. Проходят годы, но события минувших лет продолжают кровоточить. Такой датой является для азербайджанцев – 20 января 1990 года, когда пролилась кровь ни в чём неповинных людей, захотевших во чтобы-то, ни стало вырваться из хищных лап ненавистного тирана – Советского Союза.
Эта дата вошла в историю человечества под названием «Чёрный январь». И помнить о ней следует всегда, ведь боль от тех, уже далёких во времени событий не угасает. Память имеет свойства притупляться. Говорят, что время лечит, но так происходит не всегда, потому что на теле народа навсегда остаются кровавые рубцы.
У событий «Чёрного января» была своя безусловная предыстория и она конечно же связана с сформированным в июле 1989 года Народного фронта Азербайджана, который встал во главе национального движения. Каждый народ стремится к своей независимости, и это его суверенное право. Азербайджанцы народ свободолюбивый, различные захватчики неоднократно пытались их покорить и унизить, но дух свободы постоянно держать в клетке невозможно.
Подобные события, произошедшие в ночь на 20 января 1990 года в Баку, ранее были в 1986 году в Алма-Ате, в 1988 году – в Минске, в 1989 году – в Тбилиси. А затем произойдут в Душанбе (1990), Вильнюсе и Риге (1991).
В ту кровавую ночь 50-и тысячная военная группировка, состоящая из Закавказского, Московского, Ленинградского округов, с трёх сторон окружила город Баку. С моря Бакинская бухта была блокирована кораблями и катерами Каспийской флотилии. Началось планомерное уничтожение мирного населения.
В ту ночь погиб 131 мирный житель, ещё 744 были ранены.
Сегодня Аллея Шахидов напоминает нам о безвинно утраченных жизнях великих героев – борцов за Независимость Азербайджана.
Рубцы на теле народа…
В дни, когда я пишу эти строки, борьба за Независимость продолжается и она происходит на землях нашего народа-побратима, на землях Украины. Имперское наследие России никуда не делось. Оно, преобразовавшись после 1917 года в Советский Союз – страну тирана, страну деспота, трансформировалось после распада СССР в Российскую Федерацию, и теперь, спустя столетия, вновь продолжает свою захватническую политику.
Рубцы на теле Украины каждодневные, борьба за свою национальную идентичность продолжается без малого почти два года. Сколько она ещё будет длиться - неизвестно. Но известно одно, что волю свободолюбивого народа невозможно сломить. А украинцы, как и азербайджанцы – народы борцы, народы победители!
Только память о погибших героях никогда не должна угаснуть!
Рубцы памяти, кровоточащие рубцы памяти…
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 367
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 212
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 129
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 117
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37767
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12409
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11880
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11843
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11173