Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: що з нею не так?
Валютне регулювання
Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: важливо запам'ятати ім'я ініціаторів цього корупційного ідіотизму
Враховуючи, що ідея введення комісії на купівлю безготівкової валюти набуває все більшої популярності в уряді та Нацбанку, дозволю собі пояснити, чому це відверто шкідлива для економіки та очевидно корупціогенна пропозиція.
Шкода, що нинішнє покоління можновладців не тільки жахливо корумповане, але до того ж немає в достатньо обсязі необхідних економічних знань та управлінської пам'яті щодо економічної історії сучасної України. А ми вже проходили ситуацію значного дефіциту платіжного балансу та намагань вирішити це питання впровадженням комісії на придбання безготівкової іноземної валюти.
Наведу найбільш очевидні схеми, як бізнес обходитиме сплату цієї комісії.
Перша з них стара як світ — започаткування різноманітних бартерних схем, коли експортери будуть домовлятись з імпортерами щодо обміну експортних товарів на імпортні. Це робитимуть через зареєстровані у сприятливих податкових юрисдикціях компанія, на які будуть оформлятись операції по експорту та імпорту.
Десь схожа схема діятиме через систему векселів.
Ну і теж зовсім не нова для України схема — валютні кредити для імпорт товарів під гарантії компаній-експортерів. Валютні кредити не гаситимуться. Їх оплачують компанії-експортери. А потім імпортери, якщо необхідно, через низку “компаній-прокладок”, погашатимуть зобов'язання перед компаніями-експортерами, тільки вже у гривнях.
Звісно, наші корумповані урядовці спільно з корупційними йолопами з Нацбанку демонстративно влаштовуватимуть “шмони”, вводитимуть все більше і більше регуляторних обмежень, щоби “чужий” бізнес не зміг обходити сплату комісії на купівлю іноземної валюти, але “зрозумілі” для можновладців компанії всі ці операції проводитимуть.
В результаті, частина прибутків залишатиметься за межами України, а надходження безпосередньо іноземної валюти — скорочуватиметься. Що призводитиме до ще більшого тиску на курс гривні.
Зрозуміло, що згодом весь цей ідіотизм скасують. Правда, за цей час хтось на цьому добряче за робить під час війни, а всі інші — стануть біднішими.
- «Браслети» правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим Владислав Штика 01:30
- Впровадження ERP для ІТ-бізнесу Віталій Курдюмов вчора о 21:22
- 7 ключових аспектів роботи керівника з молодим спеціалістом покоління дистанційної освіти Оксана Захарченко вчора о 16:22
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей вчора о 01:34
- Як обрати внутрішнього керівника ERP-проєкту? Віталій Курдюмов 24.01.2025 21:22
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 24.01.2025 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 24.01.2025 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 24.01.2025 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2843
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2826
-
У трьох країнах Європи створять центри повернення для українських біженців
Бізнес 2476
-
Чому дієти приречені на провал та як проблеми зі здоров'ям впливають на вагу
Життя 1838
-
США дозволили Індії розвантажити підсанкційні танкери до 27 лютого
Бізнес 1645