В статті вказується, що загальний обсяг фінансової, військової, військово-технічної та іншої грантової та кредитної допомоги надали США та ЄС за період з 2014 по 2021 рік сягає 19 млрд доларів.
Також згадується кредитна допомога МВФ, яка за ці роки була виділена Україні (22 млрд доларів), хоча з різних не повністю була використана.
При цьому, що важливо, в статті наголошується на необхідності суттєвого зростання військової та фінансової допомоги Україні. Бо тільки, коли Путін усвідомлюватиме, що Україна за підтримки західних партнерів зможе дати відсіч повномасштабній військовій російській агресії, стане можливим не допустити початку великої війни на європейському континенті.
Ця стаття, як і багато інших у впливових американських ЗМІ різної політичної направленості, є дуже гарним сигналом для України. Вони демонструють двопартійну підтримку України з боку США. Але у цій бочці з медом є ложка дьогтю. Вона стосується стосунків Президента Зе з паном Коломойським. Йому в статті приділено чималу увагу.
Наведу лише невеличкий абзац, який є сенс згадати без купюр:
“Одна людина понад усіх підриває національний та міжнародний авторитет Зеленського та віру Заходу в довгострокове майбутнє України. Найближчим до Зеленського олігархом є його колишній бізнес-партнер і власник телеканалу 1+1 Ігор Коломойський. Напередодні виборів 2019 року телеканал Коломойського надав Зеленському потужний рупор, який мав вирішальне значення для його приходу на посаду президента. За даними Pandora Papers, Зеленський отримав багатомільйонні платежі з каналу 1+1 на офшорні рахунки, незважаючи на передвиборчі обіцянки викорінити корупцію”.
Очевидно, що проблема не тільки у виведених (по суті — вкрадених) Коломойським коштах вкладників Приватбанку та блокуванні розслідування цього злочину в Україні. Ситуація значно гірше. Коломойський має зараз фактично необмежене право на пограбування української держави за мовчазної згоди Президента Зе. І це незважаючи на цілком відверті заяви американського уряду щодо неприпустимо подібної ситуації. Тобто, йдеться про повну залежність Зе від Коломойського. Ми лише можемо уявляти обсяги наявної у пана Коломойського інформації, що компроментує Зе та його бізнес-партнерів по “Кварталу 95” (братів Шефірів та Баканова). Переказ коштів на їхні офшорні рахунки, що має всі ознаки “відмивання брудних коштів” — це лише частина можливого компромату, яка є в наявності у одіозного олігарха. Знаючи його звички, не варто виключати наявність документів, аудіо та відеозаписів, оприлюднення яких зробить Зе та його бізнес-партнерів просто ізгоями за межами України, активи яких будуть заморожені, а згодом і конфісковані. А після того, як Зе втратить президентські повноваження, вони такими стануть і в Україні також.
Не слід, на жаль, виключати і того, що пан Коломойський вже зараз обдумує, що він робитиме після того, як пан Зе втратить владу. Для нього перебування в Україні стане вкрай небезпечним, а виїхати за її межі він не може. За таких обставин його спроби домовлятись з російськими можновладцями про власну безпеку та власних активів виглядає цілком логічним і реалістичним сценарієм, який цілком ймовірно, вже реалізований. І якщо у 2014 році пан Коломойський зовсім не з патріотичних міркувань, а виключно з власних бізнесових інтересів, підтримав українську державність, то зараз він її нищить і, впевнений без жодних вагань, вже готовий покласти її у руки кримінально-гебешного, фашистського режиму Російської імперії.
Це те, що розуміють та враховують західні партнери України. А це у свою чергу визначає те, в якій мірі вони готові допомагати українському народу зберегти власну державність.
