Криза в "зеленій" енергетиці України зупиняє притік іноземних інвестицій в країну
Податкова політика, інвестиційний клімат.
Нам розповідали, що з обрання главою держави “видатного діяча сучасності”, а також з приведенням до парламенту його політичної сили, до України хлине потік інвестицій. Було багато розповідей про інвестнянь. Але інвестори оцінюють не слова, а конкретні дії влади, виконання законів та дотримання домовленостей з бізнесом та інвесторами. Замість сприяння бізнесу, зменшення податкового навантаження, можна спостерігати прямо протилежні кроки влади — податковий тиск зростає, фіскальні органи отримують все більше повноважень для “кошмарення” бізнесу, про взяті на себе зобов'язання перед інвесторами нинішні можновладці “забувають”, мабуть ще навіть не завершивши зустріч з ними.
Свавілля правоохоронців, рейдерські захоплення, відмова від прозорих процедур, які впроваджувалися у період 2014-2019 років, стають щоденним явищем.
І це не може не відображатися на ставленні інвесторів до України. Інформація про невиконання українською державою прийнятих на себе зобов'язань, збільшення податків, по суті, заднім числом, у тому числі з відвертим порушення норм Податкового кодексу, стає відомою далеко за межами України. Скарги тих самих інвесторів у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) України реально дійшли до багатьох інших інвесторів. Вони бачать, що інвестиційний клімат в нашій державі останні два роки стрімко погіршується.
Зараз ми стаємо свідками наслідків подібної діяльності нинішніх можновладців.
Так, 2020 рік та перший квартал 2021 року закінчилися для України з відтоком інвестицій.
Вірогідно, що й другий квартал, який щойно закінчився, покаже досить негативну тенденцію для України.
Іноземні інвестори розуміють, що вони не просто не зможуть отримати бажану дохідність своїх проєктів в Україні, а й взагалі можуть втратити свої гроші.
Якщо згадувати тих самих інвесторів у ВДЕ, то нинішні можновладці, схоже, взагалі хочуть продемонструвати, як можна знищити інвестиційний рейтинг України. Борги їм не повертають незважаючи на підписаний урядом з ними Меморандум. За минулий рік винні ще 17,8 млрд грн. Недоплати за перші три місяці цього року складають 7%, за квітень — 28%.
Меморандум критично порушується, попри стабілізаційні гарантії, Кабмін зареєстрував законопроєкт №5600, де є ідея запровадити акцизний збір на “зелену” енергію.
У перші дні липня вірогідно парламент проголосує за цей законопроект у першому читанні. Хоча він може перетворитися у потужну бомбу не тільки для інвесторів та взагалі українського бізнесу, а і саму владу.
Ми ще не знаємо, що у цьому законопроекті може з'явитися та зникнути при підготовці до другого читання. Якщо казати про ВДЕ, то єдиний шанс для держави зберегти інвестиції в галузь і не втратити довіру інвесторів та не “нариватися” на позови у міжнародних судах, з гарантованим програшем з боку України — це прибрати скандальну ідею акцизу із законопроєкту під час підготовки до другого читання.
Тут сподівання лише на адекватність та розум депутатів і урядовців. Хоча слід враховувати, що в Україні присутні державні діячі у найближчому оточенні Президента Зе, а також політичні сили та бізнесові групи, які зацікавлені у максимальній дискредитації нашої держави. Вони хочуть, щоби лідери західних держав, міжнародні фінансові інститути та інвестори не мали бажання спивпрацювати з Україною, тому не виключаю, що свідомо проштовхуватимуть ідею акцизу на “зелену” енергетику та введення податків на інвесторів, які вже здійснили інвестиції в українську економіку.
- Кримінальний процес: як захиститись, коли судовий експерт помиляється Костянтин Рибачковський 01:06
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк вчора о 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська вчора о 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар 02.10.2025 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак 02.10.2025 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин 02.10.2025 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда 02.10.2025 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян 02.10.2025 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 159
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 126
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 119
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 69
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 63
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 60551
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 34733
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 14359
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 12955
-
Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок перевищив $500 млрд
Фінанси 9600