Повідомляють, що два високопосадовці НБУ пропонують підвищити облікову ставку, бо очікують прискорення інфляції.
Я неодноразово наголошував, що досить критично ставлюсь до політики таргетування інфляції та існуючої методології розрахунків індексу споживичих цін (ІСЦ), індексу цін промислових товаровиробників (ІЦПВ) і до схематичної прив’язки ІСЦ до облікової ставки НБУ.
У той же час слід визнавати, що причини зростання темпів ІСЦ існують. Їх декілька.
По-перше, недолуга, вкрай некомпетентна та корупційна політика тарифоутворення на житлово-комунальні послуги.
По-друге, підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч грн, з відповідним збільшенням витрат на сплату ЄСВ. Це неминуче підштовхуватиме зростання цін на громадський транспорт, виробництво хлібобулочних виробів та інших продуктів харчування. Бо витрати на збільшення зарплати виробники товарів та послуг неминуче будуть змушені перекласти на ціну своєї продукції.
По-третє, що теж дуже суттєве, минулого року відбулося шалене вкидання емісійних коштів в економіку. Так, монетарна база (гроші емітовані безпосередньо Нацбанком) виросла з 477, 5 млрд грн до 596 млрд гри, тобто на 24,8%.
Обсяг готівки за межами банків минулого року взагалі збільшився з 384,4 млрд грн до 515,7 млрд грн, тобто на 34,1%. Частково це можна пояснити, що населення більше продавало іноземної валюти, ніж купувало. Але суттєвими факторами збільшення готівки за межами банків було зростання економічної кризи та податковий тиск з боку урядовців та Нацбанку, який вимагає від банків посилення контролю за рухом коштів клієнтів. Малий бізнес відповів на ці негативні фактори “тінізацією” діяльності з відповідним збільшенням обігу готівки за межами банків.
Виходячи з цих факторів, справді слід очікувати зростання темпів інфляції.
Додатково цьому сприятиме зростання цін на основні сировинні товари на зовнішніх ринках. Трильонні емісії доларів, євро неминуче сприятимуть зросттання цін на них.
Зрозуміло, що уряд у “ручному режимі” спробує стримати ціни на послуги ЖКГ та основні продукти харчування, але як свідчить весь наш попередній досвід нічого окрім додаткого дисбалансу в екноміці та зростання корупції це не призведе.
Очевидно, що некомпетентна політика урядовців та Нацбанку призводитимуть до ще більшої невизначеності в економіці.
При цьому хочу наголосити, що не очікую неконтрольованої девальвації гривні принаймні протягом пешого півріччя цього року. Обсяг ЗВР дозволяють Нацбанку забезпечувати курсову стабільнісь гривні навіть при відсутності чергового траншу МВФ, отримання якого оцінюю вельми скептично.
