Хто "розпиляє" кошти на "колісному" тендері "Укрзалізниці"?
Закупівельна політика "Укрзалізниці".
Вже декілька разів писав про далеко не найкращий фінансовий стан «Укрзалізниці» та причини цього.
Сьогодні з'явився привід ще раз повернутися до цієї теми.
Мені надіслали коментар популярної блогерки Олени Монової, в якому вона зробила припущення, з чим пов'язана надзвичайна активність у соцмережах члена наглядової ради “Укрзалізниці” Сергія Лещенка. Такого собі активного “борця з корупцією” часів президентства Порошенка. Правда, ця активність переважно носила характер свідомої, максимальної дискредитації української влади. У чому, як раз, і були зацікавлені українські олігархи та російські спецслужби. Схоже, саме за ту активність, з ним розплатилися посадою у державній компанії, з абсурдно величезним посадовим окладом.
Так ось, активність пана Лещенка у соцмережах, на думку Монової, пов'язана не так з бажанням захистити нашого видатного потерпілого сучасності від чергового зашквару, як потребою у відволіканні уваги суспільства від нової корупційної оборудки у державній монополії.
Про що ж йдеться мова.
На початку травня цього року Росія відновила дію мита на українські залізничні колеса, єдиним виробником яких в Україні є компанія «Інтерпайп». Мито складає 34% від митної вартості. За таких обставин, ємний російський ринок став для «Інтерпайпа» фактично закритим.
Практично зразу після цього, наприкінці травня, «Укрзалізниця» оголошує тендер на купівлю колісних пар на суму 1,9 млрд. грн.
У фахівців ринку такий обсяг замовлення викликав подив.
Вони не могли не зацікавитися, а навіщо «Укрзалізниці» така кількість коліс?
Навіть у кращі часи, коли «Укрзалізниця» випускала по 3 тис. вагонів на рік й проводила масштабний ремонт рухомого парку, протягом року не купували коліс більш ніж на 1 млрд. грн. А з 2019 року випуск власних вагонів «Укрзалізницею» взагалі припинено, ремонт на мінімальному рівні.
Викликає також питання, чому за останні два роки вартість коліс, які «Укрзалізниця» купувала у «Інтерпайпа», зросла майже удвічі – з 16 тис. грн до 30 тис. грн.?
Ціни на сталь мали тенденцію до зниження, курс гривні у травні 2020 року був лише на 2,5% вище, ніж у травні 2018 року.
Ще одним питанням є, а чому тендерні умови фіксували ціну на колеса на 2,5 роки, коли через кризу, що затягується, ціни на промпродукцію мають знижуватися?
За такої закупівельної політики складному фінансовому стану «Укрзалізниці» дивуватися не доводиться.
Іншого підґрунтя того тендеру, ніж допомога з боку державної «Укрзалізниці» «Інтерпайпу», який втратив російський ринок, найти складно.
Причому, у такому вигляді допомога приватному бізнесу за рахунок держави дуже схожа на корупцію. А йдеться, між іншим, про 1,9 млрд. грн.
Сума цілком відповідає критеріям покарання, яке Президент Зе пропонує застосовувати до корупціонерів (довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах).
На початку жовтня Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив, що розглядає можливість дискваліфікувати компанію «Інтерпайп» та три пов’язані із нею комерційні структури на три роки від участі в тендерах за змову. Причому, порушення були саме на тендерах по закупці залізничних коліс
Щоб забезпечити перемогу «Інтерпайпу», «Укрзалізниця» забороняє використання коліс китайського виробництва.
Цей тендер не відбувся, бо учасники не з’явились. Вочевидь, через розголос у ЗМІ вирішили не ризикувати. Й перешли до іншої тактики.
«Укрзалізниця» оголосила тендер на закупівлю 3,65 тис. одиниць коліс вартістю 118 млн. грн.
В умовах заборони на використання коліс з КНР не має сумніву, хто переможе. В обоймі власника «Інтерпайпу» достатньо компаній, які поки ще не під «ковпаком» АМКУ.
Схоже, вирішили, якщо не вийшло оптом (1,9 млрд. грн. за один раз), реалізовуватимуть корупційну оборудку по частинам.
Судячи з тендерних умов, одне колеса вартуватиме 32 тис. грн. Як зазначає колишній топ-менеджер «Укрзалізниці» собівартість колеса у «Інтерпайпу» складає 8 тис. грн.
Коментарі зайві.
Слід звернути увагу на те, що пан Рязанцев прямо вказує – у НР «Укрзалізниці» були і є лобісти «Інтерпайпу». Йдеться про Андерса Ослунда (тепер вже колишній член НР) і про нашого “борця з корупцією” Сергія Лещенка. До речі, у НР пан Лещенко відповідає за боротьбу с корупцією. Проте результати його діяльності можна оцінити, виходячи з того, що ми спостерігаємо у діяльності Укрзалізниці протягом останнього року. Ну і остання історія виглядає дуже красномовною.
Отже, уважно слідкуємо за руками. Тендер має відбутися 15 грудня.
До речі, стаття 185 Кримінального кодексу України передбачає, що «особливо великий розмір» (а видатний потерпілий сучасності хоче знати - чи слід давати «довічне» за корупцію в такому розмірі) – це 600 неоподаткованих мінімумів. 118 млн. грн., які у грудні можуть «розпиляти» на тендері на користь «Інтерпайпу», значно перевищую цю суму.
- Книжка як must-have у "Пакунку школяра" Віктор Круглов 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 29187
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7921
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6295
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5929
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4640