Нові виклики/ нова реальність для міжнародних організацій та їх партнерів в Україні
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні.
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні через низку своїх партнерських організацій.
Україна, яка зараз бореться фактично зі світовим злом в особі рф, має моральний імператив не просто говорити про ефективність, але й практичну доцільність функціонування ключових міжнародних організацій в довоєнних інституційних форматах та дискурсах. Свого часу система міжнародних організацій створювалася саме для того, щоб унеможливити те, що відбувається зараз у світі та передусім в Україні.
Саме тому все частіше з вуст відомих українських політиків та державних діячів лунають заклики та обґрунтована критика на адресу таких організацій як ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, ВООЗ, ЮНЕСКО, ОБСЄ тощо.
Так, наприклад, одним з ключових питань, до якого постійно апелюють українські лідери в умовах нових викликів та фактично нової реальності, як повернути ООН здатність приймати ефективні рішення щодо забезпечення глобального миру, що здолає теперішню світову без пекову кризу, спричинену перехресними вето, а також необхідність реформування Ради Безпеки ООН, що обговорюється вже тривалий час, але досі не знайшло свого інституційного втілення.
Буквально днями Президент України Володимир Зеленський закликав ЮНЕСКО виключити росію з цієї відомої міжнародної організації у відповідь на обстріл Святогірської Лаври, коли внаслідок пожежі повністю згорів Всіхсвятський скит. В той час, коли країна-агресор систематично знищує в Україні видатні універсальні культурні цінності, на карті стоїть фактично авторитет ЮНЕСКО та дотримання Конвенції 1972 року про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини тощо.
Крім того, нещодавно один з колишніх очільників МОЗ України, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк у своїй колонці для УП назвав іншу відому міжнародну організацію ВООЗ «ідеальною структурою для країн-агресорів» через недолугу, на його думку, резолюцію Світової асамблеї ВООЗ, яка 22-28 травня проходила в Женеві і стала для України повним розчаруванням через фактичну відсутність адекватної реакції згаданої міжнародної інституції на руйнування медичної системи нашої держави з боку росії.
Цікаво також, що згідно аналізу вже згаданого Українського центру охорони здоров’я дописів та звернень ВООЗ від початку повномасштабного вторгнення росії, з 390 офіційних заяв у Facebook та Twitter, пов’язаних з подіями в Україні, лише у 59 дописах фігурувало слово «війна», та лише у 20 – згадувалася рф. Переважно ВООЗ називає ситуацію в Україні як “конфлікт”, “атака”, «криза» тощо.
Це неповний перелік справедливих та аргументованих претензій з боку України до цілої низки міжнародних організацій, а також заклик до їх радикального переформатування в новій глобальній реальності та викликах, пов’язаних з цим. Як то кажуть, нові часи – нові правила. Це стосується також діяльності організацій-партнерів згаданих міжнародних інституцій в Україні, які не мають толерувати неадекватну реакцію та почасти фактичну бездіяльність своїх материнських структур, а займати проактивну позицію щодо абсолютно нових викликів та завдань, які стоять перед усім світом та нашою державою.
І насамкінець, не менш важливий момент, який неможна толерувати за жодних обставин - під час війни деякі партнерські НУО в Україні дозволяють собі хизуватися відзнаками дещо дискредитованих міжнародних організацій, як наприклад, нагородою, яку отримали представники України під час вже згаданої Світової Асамблеї ВООЗ наприкінці травня поточного року.
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 636
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 636
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 607
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 116
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 38586
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 8681
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 4018
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 3793
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2720
