Як отримати аліменти з-за кордону за спрощеною процедурою?
Чи можна отримати аліменти від одного з батьків, який проживає за кордоном? З якими країнами Україна має відповідні домовленості? Які документи для цього потрібні?
Шлюбна статистика останніх років яскраво демонструє збільшення кількості випадків, коли громадяни України поєднують свою долю з іноземцями. Для прикладу, лише за минулий рік органами ДРАЦС України зареєстровано 16 342 інтернаціональні шлюби. Однак, на жаль, інколи такі стосунки закінчуються розлученнями, а, відтак, існує гостра необхідність врегулювати правовідносини, що виникають у цій площині.
Одним із питань, яке стоїть перед колишнім подружжям є питання порядку надання коштів на утримання дітей. Так, наприклад, якщо один із колишнього подружжя проживає за кордоном, а інший залишається жити з дитиною в Україні, то у останнього є можливість витребувати відповідні кошти. Існує спрощений порядок такої процедури – наголошуємо, що такий механізм застосовується виключно у випадках, коли платник аліментів перебуває в одній нижчезазначених країн: Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка (далі – Договірні Сторони).
Якщо позивач проживає на території України, а відповідач – за кордоном – позовну заяву можна подати до місцевого суду за місцем проживання чи перебування позивача. Якщо обидва проживають за кордоном – підсудність справи визначатиме суддя Верховного Суду України. Винятком є ситуація, коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача. У разі ухвалення рішення про стягнення аліментів особа-стягувач має подати відповідне клопотання про визнання і виконання рішення, яке має містити наступну інформацію:
а) повне ім'я боржника, дату народження, громадянство та, наскільки це відомо стягувачу, його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартку;
б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.
До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
а) копія судового рішення;
б) довідка про те, що рішення набрало законної сили;
в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
ґ) копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
д) фотокартка стягувача.
У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення коштів, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті. Заява про стягнення аліментів чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:
а) повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
г) засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
ґ) фотокартку позивача;
д) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
е) нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.
Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість документа, зазначеного в підпункті «г» надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.
Обидві процедури відбуваються за однаковим алгоритмом. Всі документи мають бути надіслані українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Документи повертаються ініціатору звернення у разі, якщо вони не відповідають вимогам законодавства з роз'ясненням причин повернення. Міністерство юстиції України письмово повідомляє заявника (стягувача) про хід та результати розгляду документів.
Тож не нехтуйте існуючими можливостями та забезпечте своїй дитині право на гідне майбутнє!
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1211
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 335
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 109
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
16978
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11792
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11642
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6884
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6727