Головна ідея нашого законопроекту – залишити право вибору

Чи бути ФОПом, чи використовувати гіг-контракт. Як для власників ІТ-компаній, так і для працівників.

Резюме моєї позиції як співавтора законопроекту «Про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні» (4303-2). Цей законопроект є альтернативним до урядового 4303. Отже, я, як впевнений, і інші співавтори нашого законопроекту, наголошуємо, що:

• Створення нашого альтернативного проекту – це вимушений крок у відповідь на зрив урядовцями та представниками більшості у фінансовому Комітеті ВР базових домовленостей про те, щоб, не ламаючи існуючий формат трудових відносин з ФОПами, створити нові можливості та дати галузі вибір.

• Ми принципово за Дія.Сіті як цікавий та прогресивний формат взаємовідносин держави та індустрії. Але проти того, щоб у податківців з’явилися нові важелі тиску на компанії, які увійдуть до Дія.Сіті.

• Ми – за прозорі та більш гнучкі форми трудових відносин між ІТ-компаніями та працівниками. Але – не за рахунок існуючої системи трудових відносин з ФОПами, яка довела свою високу ефективність. Можливість працювати з ФОПами повинна залишитися в українській ІТ-індустрії.

• Ми за можливість вибору системи трудових відносин власниками ІТ-компаній в залежності від їх стратегії розвитку на глобальному ринку ІТ-послуг.

• Ми – за ПнВК як прогресивну ідею. Але проти запровадження ПнВК для окремої галузі. Бо це створить більше проблем, ніж переваг. 

Головна ідея нашого законопроекту – ми хочемо залишити право вибору як для власників ІТ-компаній, так і для найманих працівників – чи бути ФОПом, чи використовувати гіг-контракт. Наш законопроект, на відміну від урядового, не примушує ФОПів переходити на гіг-контракти. ФОПи зможуть перейти на інший формат трудових відносин тільки тоді, коли зрозуміють, що він – це більш зручно та вигідно, ніж ФОП. Наголошую, що, поряд з питаннями оподаткування трудових відносин в ІТ-індустрії, потрібно також вносити зміни в фінансово-банківське законодавство. Бо обмеженість фінансування – це вагомий фактор, що обмежує розвиток ІТ-індустрії, а саме її «продуктового» сегменту. Тому, щоб венчурні інвестори і фінансові компанії могли спокійно та з задоволенням заходити на український ринок та інвестувати в стартапи, потрібно вдосконалювати законодавство, яке регулює фінансово-банківські операції. Це великий обсяг роботи, його потрібно виконувати у взаємодії з Нацбанком України, який сьогодні уповноважений регулювати цю частину фінансового сектору.