Історія про бідність і маніпуляції
А давайте поговоримо про ринок землі. Чесно поговоримо.
Визнаємо той факт, що люди повернуть собі свої паї і якщо захочуть продадуть їх і хтось купить квартиру, хтось придбає автівку, хтось зробить ремонт в будинку, який тридцять років не може зробити, замінить старі меблі і доживе віку у комфортніших умовах. Хтось просто матиме можливість за рахунок отриманих коштів щомісяця дозволити собі окрім сплати комунальних послуг щось ще купити. Бо таке у нас життя, що власне житло чи автомобіль це предмет розкоші, а не елементарна необхідність. Але може бути й інше. Людину може цей пай врятувати. Це дійсно останнє, що може дати можливість вилікувати хворобу, бо інакше приречений. А може бути таке, що ці кошти віддадуть за навчання талановитого онука за кордоном. У нас може бути що завгодно, бо все вище перераховане для простого українця - недоступне. І єдине багатство - це дійсно земля. Це, власне єдине, що залишилося. Земля, яка знаходиться на довгостроковій оренді у фермера. Фермера, який платить копійки і якого усі ненавидять, бо він щороку змінює автівки на нові моделі і кілька разів на рік відпочиває за кордоном. Лише він і члени його родини мають можливість на належне лікування, навчання, жити там, де захочуть. Бо тут на їхні блага працюють люди. Одні за копійки в полі, інші чекають, що їм перепаде після збору врожаю кілька мішків пшениці і вони матимуть борошно і пектимуть цілий рік хліб аби не купляти, інші візьмуть кукурудзою і годуватимуть курей. Люди підлаштовуються під умови оренди за паї і думають як їх використати з максимальною користю. Уся ця історія - вона про бідність, коли на твоїй землі хтось заробляє. І потім цей хтось, дасть вантажівку, щоб власника паю відвезли на кладовище поховали, і потребує в родини 200 гривень за цю послугу. Ну інакше селянина не поховаєш.
Щодня ці люди будуть спостерігати за розкішним життям орендаря своїх паїв. І мовчати. Бо приречені. Бо завтра вранці доведеться попросити на предмети першої необхідності...
Отак нині живуть селяни. І перспективи, що щось зміниться на краще - не має і не буде. Скажіть, будь ласка, чи будуть вони мислити стратегічно?
А чи, може, в інтересах держави? Держави, яка про них не думала останні років 28.
Ці люди не пишуть пости, не виходять на акції, вони просто чекають, виживають... Боряться з бідністю, хворобами і проклинають місцевих князьків.
По суті.
13 листопада ми розглянули проект закону #2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.
Законопроект не ідеальний і потребує доопрацювання. Він прийнятий був у ПЕРШОМУ ЧИТАННІ, що означає, що до другого можна вносити правки від депутатів та через депутатів.
Що пропонується?
- Вивести з тіні обробіток 12 млн. га землі, ввівши мінімальне податкове навантаження 1 га. За рахунок збільшення конкуренції підняти ціну купівлі з нинішніх $1300/га до $1670;
- власники земель (7 млн осіб) зможуть розпоряджатись своїми землями - продавати, заставляти під отримання кредиту тощо;
- громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зможуть купувати землю. Питання продажу земель іноземцям і юридичним особам, серед яких є громадяни інших держав, буде винесено на референдум;
- передбачені обмеження на придбання землі: не більше 0,5% земель країни, 8% області, 35% ОТГ;
- фермерам надається можливість викупити надані їм у постійне користування чи на праві довічного успадковуваного володіння землі за ціною НГО з розстрочкою на 5 років;
- всі договори оренди аграріїв діють навіть в разі зміни власника землі. Їх бізнесу ще 5-7 років нічого не загрожує. У орендаря першочергове право викупу і його мають попередити в разі наміру продати землю комусь іншому.
Ресурс, який з’явиться від нових податків, буде направлено на фінансову підтримку малих фермерів: кредит в гривні під 5% на 5-7 років, часткове гарантування кредиту та 5-річна розстрочка на 560 тис. га по пільговій ціні 25 тис. грн.
- Президент висловив позицію щодо того, щоб у прикінцевих положеннях цього закону було вказано, що питання можливості продажу земель сільськогосподарського призначення ІНОЗЕМЦЯМ має бути розглянуто на всеукраїнському референдумі.
- Законопроект передбачає, щоб фермери могли викупити землі, які вони уже обробляють, - в розстрочку на 5 років. Ніхто нікого не зможе вигнати з полів і позбавити права працювати на землі;
⁃ Уже в перший рік очікуємо 7.2 млрд. грн від податків з купівлі землі; 7.5 млрд. грн від виведення обробку землі з тіні; 2.7 млрд. грн від передачі земель постійного користування малим фермерам.
Для ОПЗЖ, ЄС, БЮТ - зоряний час. Вони проти законопроекту, який виводить обіг сільськогосподарської землі з тіні. Законопроект, який Україна чекає 20 років! Вони були президентами, прем’єрами, міністрами, але не змогли запровадити цивілізований ринок.
Натомість в реальності, за 18 років дії мораторію, утворився «сірий», щоб не сказати «чорний» ринок, бо земля сільгосппризначення сьогодні купується та продається за різними схемами, зокрема емфітевзису та довгострокової оренди, коли було викуплено більше 1 млн. га землі. Близько 40% всіх с/г земель обробляються в тіні і з них не сплачується податки. На цьому «чорному» ринку процвітають спекуляції, корупція та рейдерство.
Через дію мораторію 400 тис. українців померли бідними, не маючи можливість продати землю і не залишивши її нікому в спадок. Це мільйони гектар, які в цих людей фактично відібрали. Мораторій стимулює вирощування лише однорічних технічних культур, які виснажують український чорнозем. Через це ми ніяк не почнемо отримувати з наших земель реальні прибутки. Завдяки мораторію відбувається тіньова обробка військових полігонів, земель пенітенціарної служби, державних підприємств, академії аграрних наук, що живить корупцію та спротив проти земельної реформи.
Висновки.
Державні землі сільскогосподарського призначення будуть ПЕРЕДАНІ до ОТГ і вони (ОТГ) будуть визначати чи сдавати в оренду, чи продати, чи як їми розпоряджатись. Це близько 10 млн гектар і це дасть поштовх до розвитку і додаткових надходжень в бюджет.
Ціну землі буде визначати її власник. Хоче продати за 2000 долларів, а хоче і за 20 000 тисяч доларів.
Проект закону передбачає, що з 1 жовтня 2020 буде скасовано заборону на продаж землі. Тобто мине майже рік, перш ніж землю можна буде купувати і продавати вільно. До цього часу законопроект доопрацьовуватимуть, вноситимуть правки, і обов’язково розглядатимуть у другому читанні. Зараз там прописано, що купувати земельні ділянки можуть громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України. Продавати чи ні землю іноземцям - вирішуватиме референдум, але поки закону про його проведення нема. В законопроекті передбачається встановлення мінімальної стартової ціни на продаж ділянок на земельних торгах, що унеможливить ситуацію, коли паї скупають за безцінь. Чи означає це, що вже завтра хтось почне забирати за копійки землю у селян? Ні, бо це не закон, а законопроект, і про те, що він потребує доопрацювання знають всі. Також як і те, що є сили, яким на руку дестабілізувати ситуацію в країні, і вони намагаються налякати людей, що тепер в них якісь іноземці заберуть ділянки. Але це неможливо, бо такого механізму нема. Навпаки – парламент намагається зробити так, щоб пайовики мали вибір: жити з оренди за землю, чи продати свою ділянку, за ринковою ціною.
Приймаючи цей закон, важливо пам’ятати про права всіх учасників ринку. Простих селян, власників паїв в тому числі.
Так, наразі програють від відсутності вільного обігу землі, в першу чергу, власники паїв. Близько 7,5 мільйонів українців отримали свого часу землі в якості паю.1,5 мільйонів з них вже померли, так і не дочекавшись скасування мораторію.
Наша задача - зробити так, щоб українець на своїй землі почував себе власником, а не кріпаком. Дати йому можливість продати свою ділянку і купити іншу, більш потрібну йому. Або до своєї ділянки купити ще і розширити свою справу.
Я – за скасування мораторію та виведення ринку обігу землі з тіні!
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун вчора о 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв вчора о 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов вчора о 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв вчора о 12:16
- Розподіл статутного капіталу при розлученні: судова та міжнародна практика Світлана Приймак вчора о 12:00
- Кваліфікуюча ознака вчинення злочинів "в умовах воєнного або надзвичайного стану" Євген Морозов вчора о 10:28
- Як війна змінює гендерні ролі в Україні Валерій Козлов 18.11.2024 20:21
- Чи можна захистити себе від моральної шкоди, завданої апеляційною скаргою? Дмитро Зенкін 18.11.2024 17:59
- Значення експертизи в будівельних судових спорах Павло Васильєв 18.11.2024 16:44
- Штучний інтелект – друг чи ворог? Наталія Тонкаль 18.11.2024 14:22
- "Проблемні мемуари" – новий жанр. Розвивати природний інтелект раніше штучного Вільям Задорський 18.11.2024 14:01
- Біржа чи прямий контракт: як працювати з генерацією електроенергії у ЄС Ростислав Никітенко 18.11.2024 11:19
- Встановлення та оформлення підстав (направлення/наказ) на проведення податкової перевірки Євген Морозов 18.11.2024 09:21
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак 17.11.2024 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 17.11.2024 10:32
-
На Одещині викрили продаж підроблених електроінструментів на 14,4 млн грн
Бізнес 14626
-
Укрзалізниця перевірить працівницю, яка дивилася російські серіали, через скаргу військового: деталі
Життя 9314
-
Україна – Албанія: де дивитися та о котрій
Життя 6959
-
Картину Клода Моне із серії "Водяні лілії" продали за $65 млн: фото
Життя 6327
-
Рибу "Судного дня", яка за легендами приносить нещастя, помітили у США: фото
Життя 5071