Чи бути реформі системи відходів?
У Парламенті зареєстровано якісний законопроект для реформи системи відходів, що ще потрібно для того аби реформа спрацювала?
Україна має унікальний шанс швидких реформ – завдяки консолідації гілок влади та технократам. Одним із важливих пріоритетів Уряду є реформа системи управління відходами і тому є всі ознаки можливої успішності цієї реформи. Отже, де ми є?
Не з чистого листа
В 2017 році урядом була схвалена Національна стратегія управління відходами до 2030 року. Цінність цього документу – у максимально можливій для стратегії конкретності, відповідності нормам ЄС та українським зобов’язанням відповідно до Угоди про асоціацію. До розробки стратегії були долучені як українські, так і міжнародні експерти та екоактивісти.
Далі був розроблений Національний план управління відходами, методичні рекомендації для розробки Регіональних планів управління відходами - усе схвалено Урядом та Мінприроди. За підтримки ЄС була проведена серія семінарів у регіонах – для якісної розробки Регіональних планів - практичний документ, який дає відповіді на питання, а не “вода”.
Паралельно йшла робота над секторальним законодавством – рамковий законопроект про управління відходами, законопроект про відходи електронного та електричного обладнання, законопроект про батареї та акумулятори, законопроект про упаковку.
Усі тексти пройшли сотні кіл обговорень та експертних редакцій, одна із версій рамкового закону була схвалена попереднім урядом і зареєстрована у ВРУ. Але до тексту залишалися зауваження як у експертної спільноти, так і у ЄС, який дивиться за відповідністю нашого законодавства праву ЄС.
Фінальна версія рамкового законопроекту, яка значно відрізняється від попереднього варіанту і не викликає спротиву від жодного з ключових стейкхолдерів, підготовлена експертами Команди підтримки реформ при Мінприроди, експертами ключових українських НУО, 16.10.19 зареєстрована у Верховній Раді під номером 2207-1 групою депутатів з яких 4 голови профільних комітетів.
Те, що всупереч зміні влади ми продовжуємо працювати в рамках експертних дискусій, з документами, які оцінюються не з точки зору авторства – а доцільності для країни – вже само по собі є великою перемогою для країни.
Непохитні принципи закону
Законопроект містить кілька положень, які мають лишатися непохитними для того, аби він відповідав праву ЄС та дійсно мав можливість вирішити проблему відходів в Україні:
- розширена відповідальність виробника
- ієрархія управління відходами
- реформування дозвільної системи за європейськими правилами
- запровадження інформаційної системи управління відходами
- встановлення вимог до спалення відходів
- встановлення вимог до управління муніципальними та небезпечними відходами
- встановлення вимог до розроблення та оцінки ефективності впровадження планів управління відходами тощо.
По суті перше – це створення механізмів, необхідних для фінансування дорогої та масштабної реформи системи управління відходами, яка має перейти від моделі тотального захоронення до запобігання утворенню відходів та максимального рециклінгу відходів.
Друге – це єдиний можливий шлях розвитку системи управління відходами. Наприклад, якщо ми будемо нехтувати одним із етапів ієрархії – швидко можемо зіткнутися із проблемами країн, які спалюють усе сміття (сміттєспалювальні заводи як ненажерливі монстри, що потребують нової сировини і провокують збільшення маси сміття, до того ж – забруднюють повітря).
Третє – це важлива для інвесторів лібералізація процесу отримання дозволів, який має бути максимально прозорим, щоб реформа рушила з місця на практиці.
Чіткий розподіл повноважень дуже важливий
Успіх реформи залежить не тільки від якості тексту законопроекту чи регіональних планів, але від того, яким буде розподіл повноважень у цій сфері. Наразі лише вузьке коло експертів знає, що повноваження у сфері управління відходами у нас поділені між двома міністерствами – Міненергодовкілля (екс-Мінприроди) - увесь блок формування державної політики у сфері управління відходами, та Мінтергромад (екс-Мінрегіонбуд) - побутові відходи.
Проектом закону ми пропонуємо розділити питання формування і реалізації політики, тобто визначити тих, хто буде готувати законопроекти і проекти актів Уряду, а хто буде реально впроваджувати реформи, у тому числі надавати адміністративні послуги (не функція це Міністерства). Чому:
- Муніципальні відходи – не виняткові. Муніципальні відходи за визначенням Рамкової директиви ЄС про відходи охоплюють різноманітні потоки – це і відходи упаковки, електричного і електронного обладнання і інші небезпечні відходи – всі вони у кінцевому рахунку є критичними для довкілля, і мають регулюватися за тими самими принципами як й інші – органом, що формує політику у сфері захисту довкілля.
- Не можна регулювати якусь частину відходів. Муніципальні відходи – це змішані та роздільно зібрані відходи від домогосподарств та відходи з інших джерел у разі, коли ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств (це і біовідходи, і упаковка, і метал, і батарейки і навіть великогабаритні відходи). Щонайменше 30% таких відходів є відходами упаковки, 1% – небезпечні відходи. Тобто ними опікується Мінекоенерго.
Таким чином переконані, що це мають бути Мінеконоенерго (формування політики, включаючи діяльність у сфері муніципальних відходів) та агентство, що відповідатиме за реалізацію політики у сфері управління відходами із територіальними органами.
Але головне у сьогоднішній ситуації це не поділ портфелів, а не нашкодити реформі системи управління відходами, на яку усі громадяни давно очікують і мріють жити “як в Європі”. У нас унікальна можливість за останні роки зробити комплексну реформу і як кажуть “fingers crossed”.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727