Законопроект народного депутата України, постійного представника Президента України у Верховній Раді України Юрія Мірошниченка не передбачає збільшення стипендії до рівня прожиткового мінімуму і пропонує виключати студентів за плагіат.
Відповідно до запропонованої редакції законопроекту, пропонується визначити, що розмір, порядок призначення і виплати стипендій встановлюється Кабінетом Міністрів України на відміну від урядового законопроекту та альтернативного (Яценюка - Оробець), які запропонували на законодавчому рівні встановити розмір стипендії на рівні не менше прожиткового мінімуму. Слід зазначити, що позиція Глави держави також полягає в тому, щоб збільшити розмір стипендії до рівня прожиткового мінімуму.
Відповідно до редакції законопроекту, встановлюється нова класифікація вищих навчальних закладів в залежності від того, які академічні ступені вони готують: університет (академія, інститут) – готує всі академічні ступені, коледж – готує молодших спеціалістів та бакалаврів, технікум (училище) – готує молодших спеціалістів. Недолік нової класифікації полягає в тому, що залишається прогалина для закладів, які готують магістрів, проте не готують докторів філософії. З огляду на ці норми законопроекту вони не можуть називатися університетом (академія, інститут), проте мають значно вищий статус ніж коледжи (бо готують магістрів).Також, незрозуміло чим заклади одного типу відрізняються одні від одного: чим університет відрізняється від академії чи інституту, технікум від училища тощо.
Автор законопроекту пропонує надавати право власнику вищого навчального закладу за погодженням з вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу звільняти із займаної посади керівника вищого навчального закладу. Оскільки у законопроекті не визначено, які передумови звільнення керівника вузу, це фактично дозвіл власнику вищого навчального закладу (читай в більшості випадків профільному Міністерства) оголошувати перевибори ректора хоча б і кожного дня. Подібна норма несумісна із принципами автономії вищих навчальних закладів.
Зазначений законопроект жодним чином не регулює питання про обов’язок вищих навчальних закладів забезпечувати студентів проходження практики. Більше того, в проекті закону вимоги до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу, а також порядок його обрання, звільнення і строк заняття цієї посади визначаються статутом вищого навчального закладу. Це дає змогу обирати ректорів «пожиттєво», «відкритим голосуванням» тощо. Тобто вводити процедури виборів ректора несумісні із засадами автономії вищих навчальних закладів.
Законопроект містить достатньо суперечливу норму щодо надання та «скасування» статусу «національного» вищим навчальним закладам. Також, законопроект містить лише одну статтю щодо наукової та науково-дослідницької діяльності у Вищих навчальних закладах. Ця стаття має, здебільшого декларативний характер. До того ж у законопроекті не врегульована діяльність (і навіть відсутнє поняття) дослідницького університету. Визначення мінімального та максимального обов’язкового обсягу навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника у статуті вищого навчального закладу може призводити до порушення трудових прав педагогічних та науково-педагогічних працівників
Державна акредитаційна комісія за повноваженнями наданими їй у законопроекті по суті здійснює завдання виконавчої влади. Разом з тим, вона не буде входити до системи виконавчої влади. Це спричинить «двовладдя» у сфері управління освітою (центральний орган виконавчої влади у сфері освіти та ДАК) та спричинить ризик розвитку корупції у ДАК. Зазначена загроза посилюється ще й тим, що у законопроекті відсутній механізм контролю за рішеннями ДАК. Запропонована редакція законопроекту щодо затвердження умов вступного конкурсу Вченою радою вищого навчального закладу без погодження із державними органами значно підвищує ризики корупційних правопорушень.
Таким чином, зазначений законопроект не передбачає посилення соціального захисту студентів, має потенційно корупційні складові, порушує принци автономності вищого навчального закладу та збільшує підстави для відрахування студентів (за плагіат) на даючи визначення що саме є плагіатом що в свою чергу буде сприяти хабарництву в сфері вищої освіти.
