Зелені кредити для бізнесу
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зелен
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зеленому тарифу до експортної виручки. Це дозволяє знизити валютні ризики і видавати кредити під 6-7% річних у валюті, що є досить привабливим для банків. До цього, банки розглядали проекти по зеленому тарифу як продаж електроенергії за гривні на внутрішній ринок.
Для інформації: зелений тариф – це - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні встановлений зелений тариф прив’язаний до євро і перераховується НКРЕП відповідно до змін курсу гривня/євро та встановлений до 2030 року. Тобто, фактично це експорт!
Укргазбанк був першим, хто почав фінансувати зелену енергетику прирівнюючи зелений тариф до експортної виручки. В 2016 році банк профінансував 128 МВт зеленої енергетики на суму 100-120 млн.дол. У зв’язку із значним ажіотажем Укргазбанк вже вибірково фінансує найкращі проекти, влаштовує такі собі змагання проектів, підвищує ставку. Слідом за Укргазбанком йдуть й інші банки, які теж активно почали відшуковувати цікаві проекти з найменшими ризиками, високою мірою готовності, щоб і собі зайти на цей ринок. Різноманітні програми є у Прокредітбанк, Піреус Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффазен Аваль, Альфа банк та інші.
Працюючи з нашими клієнтами власниками проектів, девелоперами, українськими та іноземними компаніями ми сумарно назбирали 2 500 – 3 000 МВт перспективних проектів з датами реалізації протягом наступних 5-7 років, з яких 15-20% відсотків високої ступеню готовності і реалізації в найближчі 2-3 роки.
Сонце і вода: найпривабливіші для фінансування банками проекти через простоту реалізації і зрозумілість, особливо сонячні електростанції, які мають низький поріг входження і широкий вибір потужностей і місця реалізації: від 100-200 тис.дол для 200-400 КВт СЕС, проектування, будівництво і запуск можливо здійснити за рік..
Вітер: привабливі і швидкоокупні, в порівнянні з сонцем і водою, але поріг входження починається з пару мільйонів доларів, до того ж рік-два підготовчих робіт і будівництва. Великі електростанції більше 70-100 МВт «непідйомні» для фінансування банками не з ТОП-5, у зв’язку з обмеженнями НБУ щодо видачі розміру кредитних коштів в одні руки.
Біомаса: найцікавіша і найскладніша зелена енергетика. Про проекти будівництва електростанцій на твердій біомасі (відходи деревини, солома, лушпиння соняшнику) чи газоподібній (біогаз, синтезгаз) говорять вже доволі часу, але за весь час було реалізовано лише декілька проектів. Хоча цей вид зеленої енергетики комплементарний: створює найбільше робочих місць, вирішує питання не тільки енергетики, а й переробки органічних відходів тощо. Найбільше проектами цікавляться олійноекстраційні заводи, цукрові заводи, молочні заводи, тваринні ферми.
Якщо раніше проекти фінансувались здебільшого міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, IFC, ЄІБ тощо), то зараз відбувається справжня революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу українськими банками, які перебирають ініціативу у міжнародно-фінансових установ і часом пропонують привабливіші умови, ніж IFC чи ЄБРР. Вікно можливостей триватиме 1-2 роки, так як при збільшенні відновлювальних джерел до 5-10% від загального обсягу виробленої електроенергії необхідно буде збалансовувати іншими джерелами, будувати маневрові потужності і дозволи підключення будуть видавати вибірково. На сьогодні ж реалізація проектів протоптана значною кількістю вже реалізованих проектів і зараз більшість банків дають зелене світло зеленій енергетиці. Тож, питайте свої банки про валютне кредитування проектів виробництва електроенергії по зеленому тарифу.
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
47134
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
32541
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 11749
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 6482
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 5953