Правова природа криптовалют в Україні:розміркування над законопроектом
Поширення обігу криптовалют свого часу викликало жваві дискусії щодо правової природи криптовалюти, а саме, дослідники завдавалися питанням, чи можна вважати криптовалюту справжньою валютою. У більшості країн світу криптовалюта не вважається грошима або ва
Поширення обігу криптовалют свого часу викликало жваві дискусії щодо правової природи криптовалюти, а саме, дослідники завдавалися питанням, чи можна вважати криптовалюту справжньою валютою. У більшості країн світу криптовалюта не вважається грошима або валютою. Так, у Великобританії криптовалюта вважається унікальною комбінацією цифр, отриманих у результаті складних математичних обчислень та алгоритмів. У Гонконгу ще в листопаді 2013 р. CEO Управління грошового обігу Гонконгу Норман Чан заявив, що Bitcoin – це віртуальний товар. У Венесуелі Bitcoin вважається власністю, а не валютою. Сьогодні в абсолютній більшості країн криптовалюта кваліфікується як нематеріальний актив або товар, частіше за все вона не виступає законним платіжним засобом. При цьому операції з криптовалютою прирівнюються к бартерним операціям (Великобританія, країни ЄС, Австралія, Канада, США, Японія).
В Україні правовий статус криптовалюти поки що залишається невизначеним. Фінансові регулятори відповідь на питання щодо правової природи не дають, заявляючи лише, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою, ні платіжним засобом іншої країни, ні валютними цінностями, електронними грошима, цінними паперами, ні грошовим сурогатом. Разом із тим, з урахуванням того факту, що Україна сьогодні входить у топ-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin, очевидною є необхідність законодавчого врегулювання відносин, пов’язаних із обігом криптовалют.
Першим кроком у напрямку врегулювання відносин, пов’язаних із обігом криптовалют в Україні, став проект Закону «Про обіг криптовалюти в Україні» № 7183, яким зроблено спробу дати визначення поняттю криптовалюти та встановити загальні засади використання криптовалют.
Відповідно до проекту Закону «Про обіг криптовалюти в Україні», криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). Таким чином, український законодавець дотримується вже усталеного у світовій практиці підходу і визнає криптовалюту не грошима, а товаром, і до криптовалютних транзакцій пропонує застосовувати загальні положення про договір міни. Але така позиція закріплена лише на рівні законопроекту, і невідомо, чи збережеться вона у подальшому. Крім того, вказаний законопроект вже зазнав критики: в організації Bitcoin Foundation Ukraine звернули увагу на його недоопрацьованість, зазначивши, що визначення криптовалюти як програмного коду, який є об’єктом інтелектуальної власності, ставить її в один ряд з картиною або віршем, які також є об’єктами інтелектуальної власності; такий підхід, на думку представників організації BFU,єдуже суперечливим, тому що з цього положення має випливати як можливість виплати роялті, так і термін охорони авторського права. Тому спробуємо проаналізувати, чим саме за своєю сутністю є криптовалюта.
Перш за все, зазначимо, що наведений вище коментар законопроекту є помилковим, оскільки в законопроекті криптовалюта визначається як об’єкт права власності, а не права інтелектуальної власності, що повинно знімати питання щодо роялті та строків охорони. З іншого боку, викликає сумніви і правильність формулювань самого законопроекту при визначенні поняття криптовалюти. Виникає питання, що є програмним кодом з точки зору права. Технічно програмний код – це текст комп’ютерної програми на будь якій мові програмування. Комп’ютерна програма, відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату. Тобто програмний код завжди спрямований на досягнення певної мети або результату. Сама ж по собі одиниця криптовалюти є згенерованою внаслідок дії алгоритму сукупністю цифр та букв; на прикладі біткоїну, як найбільш відомої криптовалюти, – це числова функція, біткоїн-адреса, публічний ключ, який може передаватися іншому користувачу. Тобто це не той програмний код, який спрямований на досягнення певного результату, та є об’єктом права інтелектуальної власності як результат інтелектуальної, творчої діяльності. Тому важко погодитися із визначенням криптовалюти через поняття програмного коду. Разом із тим, слід визнати, що криптовалюта є своєрідним кодом, який складається із сукупності символів, та може задовольняти майнові інтереси. На підставі зазначеного можна провести аналогію між одиницею криптовалюти та доменним ім’ям (яке так само за своєю технічною сутністю є сукупністю букв та цифр), щодо якого у практиці ЄСПЛ вже склався підхід, згідно з яким доменне ім’я розглядається як різновид майна і об’єкт права власності. Така позиція ЄСПЛ аргументується тим, що виняткове право на використання доменного імені має економічну цінність, оскільки доменні імена здаються в оренду, продаються тощо. А як об’єкти права власності, на думку ЄСПЛ, можуть розглядатися «права» і «інтереси», необхідно лише встановити, чи зачіпаються при їх використанні фінансові інтереси і чи є економічна цінність у таких об'єктів.
Така сама ситуація складається й у випадку з криптовалютою – цей об’єкт має економічну цінність, зачіпає фінансовий інтерес, а тому може розглядатися як об’єкт права власності з позиції ЄСПЛ. З урахуванням того, що перелік об'єктів цивільних правовідносин відповідно до ст. 177 ЦК України є відкритим, криптовалюта може бути закріплена і як окремий об’єкт (sui generis), але тут цілком можливим є застосування речових прав за аналогією та віднесення криптовалюти до різновиду майна (така правова фікція, наприклад, існує стосовно електроенергії, що розглядається як річ).
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 802
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 697
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 653
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 233
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 89
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 82843
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 18469
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 7087
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5733
-
Тайвань видав ордер на арешт CEO OnePlus Піта Лау
Технології 2169
