Данські IT-фахівці допоможуть Україні стати цифровою державою

Скандинавські країни сьогодні по праву вважаються першими в світі з цифрового розвитку.

Лідерство в цьому процесі тримає Королівство Данія, де 100 % державних послуг тут надаються онлайн, фактично 99% жителів країни мають власний електронний підпис та ID. Навіть сотні довгожителів, яким уже за 100 років, також мають електронні підписи та користуються послугами держави через інтернет. Це означає тільки одне: цифрові послуги, які королівство Данія надає своїм мешканцям, максимально прості, зрозумілі та доступні.

Данія є провідною країною світу та першою в ЄС за індексом DESI (Digital and Society Index: у Данії значення індексу 70, а у Франції, наприклад, – 50), завдяки чому їй вдалося вивести й інші скандинавські країни в лідери, надаючи подекуди комплексний аутсорсинг цифрових послуг.

Україна прагне до таких же показників цифровізації, наразі сама посилено впроваджує цифрові технології в державному секторі, а тому залюбки впроваджуватиме досвід країн, які в цьому питанні тримають лідерство.

Із метою вивчення та обміну досвідом, домовленостей щодо запуску спільних українсько-данських цифрових проектів українська урядова делегація днями відвідала Королівство Данія.

В основі урядових підходів лежить принцип цифрової бюрократії: цифрові рішення заміщають середовище роботи, не змінюючи систему прийняття рішень, приватно-державного партнерства, централізації інфраструктури, стандартів до наборів даних, вимог до них.  Інфраструктуроцентричність дозволила масштабуватись, комерціалізувати певні рішення, особливо, якщо вони можуть бути масштабовані і продані на глобальному ринку.

Цифрові амбіції Данського уряду охоплюють абсолютно всі рівні влади – від центрального рівня до найдрібніших адмінустанов у населених пунктах, лікарнях, школах, університетах. Агентство координує та скеровує співробітництво між усіма ланками, залучає у партнерство приватний сектор, щоб цифровізація проникла в абсолютно всі сфери взаємодії держави та людини.  

Загальна архітектура з цифровізації в Данії виглядає так.

Політичні рішення приймає Данське агентство з цифровізації. Воно визначає стратегію, розробляє законодавство, стандарти обов’язкової діджиталізації, стандарти інформаційної та кібербезпеки, загальну ІТ архітектуру, єдина інфраструктура програмних рішень до документування.

У своїй роботі керується такими принципами: максимально прості та зручні сервіси, безпечність та надійність, створення умов для зростання секторів економіки, бізнес-орієнтованість.

Агентство урядових рішень (STAATEN IT) – державна монополія для інфраструктури збору, зберігання, накопичення, обробки даних, та монополіст із держстандарту якості даних. Це також, по суті, центральна закупівельна організація, яка на масштабі вижимає найкращі умови у вендорів (фізична чи юридична особа, яка просуває та постачає товари під власним брендом) та бере ризики щодо надання готового рішення замовникам (міністерствам) на платній основі.

Базовий капітал прокредитований урядом. CAPEX (капітальні витрати) повинен повертатись протягом 5–10 років, залежно від проекту, але це неприбуткова організація. Тарифи за оплату послуг визначаються на основі прямих затрат, аудіюються зовнішніми аналітиками. В агентстві працюють 500 співробітників, 60 % обслуговують інфраструктуру, послугами користуються 30 тис. держслужбовців.

Так, наприклад, компанія Nets розробляє вже третє покоління національного електронного ідентифікатора. Вона посідає друге місце на ринку ЄС, розвинувши банківські послуги та перетворившись у мільярдну корпорацію. Просто державі вигідно розвинути приватні рішення.

KOMBIT – аналог STAATEN IT, але для муніципальних послуг та стандартів даних. Це  неприбуткова організація із 160 млн євро капіталом для сервісів. 40% осіб організації займається інфраструктурою, у подальшому планується збільшити відсоток до 60%. У середньому надається 250 послуг у муніципалітеті.

CBrainF2 із платформою F2 – екосистема електронного документообігу, чатів, систем узгоджень, автентифікації всіх дій через єдиний цифровий логін. Це система ефективної цифрової бюрократії, побудована на принципах кейс-менеджменту. Нею користуються 17 міністерств, 75 агентств, міністерства США, ОАЕ, Німеччини.  

Інші елементи інфраструктури – розгалужена система різних приватно-державних партнерств, які займаються залученням та адаптацією громадян у цифрову реальність. Приміром, машини самообслуговування в офлайн-центрах (такі, як Дія-центри, ЦНАПИ) з цікавим залученням бібліотек, які трансформуються у центри культури та дозвілля, арт-простір, – уже давно для Данії не мрія, а реальність.

Така цифрова екосистема Данії забезпечила максимальний комфорт та зручності для 5,5 млн жителів. Якщо держава позбавляє людей бюрократичного головного болю, це робить їх щасливими. Недарма такий підхід держави забезпечив Данії абсолютну світову першість за  показником індексу щастя. Місцеві керівники компаній – фанати цифрових рішень. Для них цифрова інфраструктура – на першому місці в процесі будівництва компанії. Така систематизація, упорядкованість, технологічність економить час, дозволяє з легкістю масштабуватися, підкорюючи глобальні ринки та стаючи світовими лідерами.

Нещодавно Центробанк Данії опублікував звіт, який показав, що економіка скандинавських країн – Данії, Фінляндії, Швеції – завдяки такому високому рівні цифровізації значно менше постраждала від кризи, зумовленої пандемією коронавірусу, якщо порівнювати з багатьма іншими країнами. Місцевим компаніям було значно простіше перейти на віддалену роботу, тому що там і так вся робота зосереджена в інтернеті.

Україна також має  амбітний план: зробити так, щоб до 2024 року 90% українців користувалися онлайн-послугами та іншими цифровими продуктами. Звісно, Мінагрополітики вже сьогодні дбає про те, щоб в умовах відкриття  ринку землі аграрний сектор був по-максимуму цифровізований й учасники ринку могли отримувати та надавати послуги онлайн.

Тому данські спеціалісти у сфері цифровізації надаватимуть постійні консультації та іншу допомогу українським урядовцям, які впроваджують цифрові трансформації в Україні.

Зі спеціалістами CBrainF2 із платформою F2 домовилися співпрацювати в напрямі запуску в Мінагрополітики пілотного проекту, розглянувши залучення фінансування через Агентство сприяння експорту Данії.

Крім того, Мінагрополітики працює над запуском платформи ДАР (Державний аграрний реєстр), яка стане надійним інструментом для налагодження прозорою і якісної взаємодії між державою та сільськогосподарськими виробниками. Вона об'єднає низку реєстрів із даними про тих чи інших агровиробників «під одним дахом». Платформа виконуватиме сервісну функцію, адже через неї, зокрема, розподілятиметься і держпідтримка аграріїв. 

ДАР дозволить запровадити програми таргетованої державної підтримки й оцінювати їх ефективність, спростити доступ до держпрограм, програм кредитних гарантій, банківського фінансування. Цифровий досвід  Данії у його роботі так само буде застосовано.

Також на сьогодні ведеться активна робота з розвитку Публічної кадастрової карти та надання громадськості доступу до максимально об’ємних даних Державного земельного кадастру. Так, нещодавно на цю карту додано інформацію щодо розпаювання земель.

Наразі вона містить дані про окремі колективні сільськогосподарські підприємства та посилання на завантаження на порталі метаданих, що працює у тестовому режимі у зв’язку з модернізацією, проектів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї працівникам колишніх колективних господарств.

Основні випадки практичного застосування даних щодо розпаювання земель такі:

1️) Шар дає змогу отримати інформацію про результати приватизації та розташування земельних ділянок, навіть стосовно тих, які не внесені до ДЗК. Нотаріусам стане легше контролювати правило 100 га для пайової землі.

2️) Фермерські господарства та с/г підприємства отримають додаткові дані (первинну документацію із землеустрою) для здійснення кращого управління своїм земельним банком.

3️) Доступ до цієї інформації є важливим для органів місцевого самоврядування, які отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Ці матеріали можна використовувати для проведення інвентаризації, виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу на розробку документації.

4) Громадам стане легше знаходити замозахоплені ділянки та вживати реактивних дій, збільшуючи доходи громад. Експертні оцінки варіюються,  при 5-10% ділянок самозахоплення, потенціал використання інструменту на сотні мільйонів гривень надходжень в бюджети громад.

5) Тепер можна вирішити складнощі із пошуком паперової документації по конкретній ділянці, як, на приклад, схема паювання, що зберігається у Фонді документації землеустрою, в один клік.

Мінагрополітики та Держгеокадастр і надалі активно працюватимуть у напрямі розвитку моніторингу земельних відносин у режимі реального часу. Цифровізація дозволяє постійно відстежувати, що відбувається з земельними ділянками і ринком землі в цілому, за яким цільовим призначенням використовуються ділянки землі. Ми прагнемо об'єднати різну інформацію в рамках єдиного ресурсу інформаційно-аналітичних шарів на картографічній основі.  Це дасть можливість ідентифікувати білі плями, сірі зони,чорні зони в тих чи інших реєстрах. Робота реєстрів має відбуватися в автоматичному реєстрі. 

Сьогодні данські компанії та урядові організації стають дата-орієнтованими, або data-driven. Це передбачає значну роботу з аналізом даних із постійним орієнтиром на майбутнє та розвиток. Такий аналіз вивчає контекст діяльності та дає рекомендації (з відповідними обґрунтуваннями) щодо подальших дій. Процес зведено до автоматизму, але всі стратегічні рішення ухвалюються лише на підставі регулярних детальних аналізів. Такий підхід економить час, гроші та дозволяє набирати максимально стрімких темпів розвитку. Тому дата-грамотність стане корисною і українським державним та муніципальним організаціям, приватним компаніям. Ми будемо застосовувати цей підхід у розвитку земельної реформи в Україні.