Бурштиновий "легалайз": що пропонують "клондайкам" нові законопроєкти?
Сьогодні є всі шанси ухвалити низку законів про легалізацію та впорядкування видобутку бурштину в Україні.
Питання незаконного видобутку бурштину особливо активно обговорювалося щоразу після появи у ЗМІ інформації про чергові конфлікти старателів з правоохоронцями, рейди, вилучення якоїсь масштабної партії бурштину, або зникнення партії бурштину з-поміж речових доказів прямо із відділення поліції. На жаль, далі новин і розслідувань у пресі справа не йшла. Поговорили, пообурювались і забули. Люди заспокоїлись, справи закрили. Бурштинокопачі як нелегально працювали, так і продовжували працювати. Бо ті, хто причетний до незаконного видобутку бурштину, і гроші, які завдяки цій діяльності осідають в їхніх кишенях, люблять тишу. І дуже не люблять, коли цю тишу порушують.
Але таку ситуацію потрібно змінювати, а проблему слід вирішувати. Вирішувати максимально швидко, бо вона «вбиває». Вбиває старателів, які гинуть на "клондайках" під час робіт, "вбиває" майбутнє дітей, які замість навчання в школі, копають і миють бурштин, вбиває природу і екосистему, коли нинішні краєвиди українського полісся радше нагадують картинку із апокаліптичного фільму про кінець світу, аніж про мальовничий куточок українського лісу і землі.
Ми втратили надто багато часу і не маємо права втрачати його й надалі. На щастя, сьогодні є розуміння і підтримка для вирішення цієї проблеми. І перші кроки уже зроблені. Зокрема, у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти:
- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину" №2240,
- "Про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину" №2241,
- "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину" №2242.
Доступні ліцензії на аукціонах, кримінальна відповідальність
Законопроєкт №2240, який легалізує видобуток бурштину в Україні, Верховна Рада вже підтримала у першому читанні у вівторок, 12 листопада. Що передбачає цей законопроєкт:
1. Прозору і доступну процедуру отримання ліцензії на видобуток бурштину.
Отримати таку ліцензію зможуть як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. Дозвіл на дослідження родовищ бурштину та його видобуток видаватимуть на п'ять років. При цьому площа ділянки, на яку видається ліцензія, не може перевищувати 10 гектарів. Контроль за видачею ліцензій покладається на державу.
Передбачається, що отримати ліцензію можна буде на онлайн-аукціоні. Заявки на участь у ньому треба буде подавати в електронній формі через електронний кабінет на офіційному сайті Держслужби геології та надр. Інформація та документи, що подаються заявниками через електронний кабінет, є відкритими і публікуються на офіційному веб-сайті. Початкова вартість дозволу на 1 га становитиме 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.
2. Кримінальна відповідальність за незаконний видобуток, а також продаж, купівлю, зберігання, пересилання, перевезення, переробку бурштину, походження якого не підтверджується документами.
Зокрема, покарання передбачає штраф від 3 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 3 до 6 років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна.
Якщо ті самі дії вчинені повторно або у значних розмірах (вартість бурштину, що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, то це каратиметься позбавленням волі на строк від 4 до 7 років з конфіскацією майна.
А сприяння незаконній діяльності службовою особою шляхом використання свого службового становища каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.
3. Покарання за безгосподарське ставлення до землі.
Якщо таке безгосподарське використання земель спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, то це каратиметься штрафом до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.
Ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло істотну шкоду (яка у 1000 і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян), каратиметься штрафом від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років.
А якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки (у 5 тисяч разів і більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян), то вони каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років.
Зазначу, що у першому читанні законопроєкту був також пункт щодо тимчасової заборони до 1 січня 2021 року вивезення за межі України бурштину сирцю, необробленого сортованого по фракціям або несортованого. За рекомендацією моєю та інших народних депутатів цю заборону виключили із законопроєкту, оскільки такі пропозиції суперечать міжнародним зобов’язанням України в рамках членства в СОТ та Угоди про асоціацію. Відтак у другому читанні законопроєкт буде розглядатися вже без цього пункту.
Рента на видобуток бурштину зменшиться з 25 до 10 %
Законопроєкт №2241 "Про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину" пропонує зменшити ставку рентної з 25% до 15% з 1 січня 2020 року. Законопроєкт внесений Кабінетом Міністрів, хоч і складається з однієї сторінки, але має дуже важливе значення.
Рентна плата як загальнодержавний податок за використання природних ресурсів у тій чи іншій формі існує уже давно. Однак на видобуток бурштину вона вже не один рік залишається однією із найвищих. До прикладу ставки ренти інших природних ресурсів в більшості лише 5-8 %, а то й менше. Дорожчі за бурштин за чинним законодавством ставки ренти тільки на нафту і газ.
Здавалось би: чим більший податок – тим більше має бути надходжень до бюджету. Але це не так. Високі ставки ренти, тотальний нелегальний ринок бурштину, корупція в правоохоронних органах зовсім не сприяють сплаті цього податку.
Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроєкту не призведе до зменшення надходжень рентної плати. А знаєте чому? Бо надходження цієї плати у 2019 році відсутні. Взагалі. Кому за це дякувати? Як би це банально не звучало – попередній владі. Підвищення ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 5% до 25% відбулось з 1 січня 2016 року. Замість отримувати більше – взагалі не отримали нічого! А старателів ще більше загнали в тінь.
Зменшення ставки з 25 до 15 і навіть 10 % повинно стати стимулюючим фактором для старателів провадити законну діяльність із видобутку бурштину. А відповідно виведе таку діяльність "з тіні" та призведе до збільшення податкових надходжень до бюджету, як державного, так і місцевого.
"Повоювати" за цей законопроєкт вже довелось під час його розгляду в комітетах парламенту. Старі політичні сили, які всіляко гальмували легалізацію бурштину роками, чинять спротив і зараз. Я ж в свою чергу пропоную ще більшу лібералізацію – запровадити ставку у розмірі 10 %. Під час розгляду проєкту 2241 профільним Комітетом ВРУ мені вдалось переконати колег щодо необхідності зменшення рентної плати до 10 % та рекомендувати ВРУ прийняти проєкт закону за основу та в цілому.
Попереду розгляд законопроєкту в сесійній залі. Запасаємося терпінням і аргументами, щоб відбивати «атаки» тих, хто не хоче, аби видобуток бурштину був легальним.
30 відсотків надходжень від бурштинової ренти – місцевим бюджетам
Відповідно до законопроєкту №2242 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину" кошти від рентної плати за користування надрами для видобування бурштину перерозприділятимуться між бюджетами різних рівнів. Враховуючи те, що проблема незаконного видобутку бурштину та наслідки такої діяльності насамперед стосується органів місцевого самоврядування, на території яких здійснюється такий видобуток, я пропонував перерозподілити кошти від рентної плати за принципом: 50% - до місцевих бюджетів за місцем, де проводиться видобуток бурштину та 50% - до державного бюджету.
Але цей законопроєкт 14 листопада проголосували як правку до законопроєкту № 2144 "Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України". Відповідно до неї, 30 відсотків рентної плати буде спрямовуватися до місцевих бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад за місцем видобутку бурштину. Багато це чи мало? Раніше законодавство передбачало надходження до місцевих бюджетів лише 5 %. Але і цих коштів місцеві бюджети не бачили. Бо після підвищення ренти у 2016 році, сплачувати її перестали взагалі. Підкреслюю, цьогорічні надходження від ренти за сплату бурштину відсутні.
Після ухвалення законопроєктів плата від бурштинової ренти не тільки почне надходити знову, а й буде справедливіше розподілятися. Додаткові надходження від ренти стимулюватимуть місцеву владу більше перейматися легалізацією видобутку бурштину, розвивати інфраструктуру, дбати про екологію та безпеку в своїх громадах.
Але робота на законами в сфері бурштину не припиняється. Ми й надалі будемо ухвалювати нові закони із врахуванням пропозицій громади.
- Земля, Jack House та "Арбат" Євген Магда 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 13177
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 6424
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4433
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4244
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 3980