Чи побільшає в Україні інвестиційних проєктів у 2021 році?
Проміжок часу між погодженням кредитів для України та фактичним початком реалізації достатньо великий. Чи завадило це оперативному залученню коштів на боротьбу з пандемією ми дослідили у матеріалі.
Досліджуючи питання залучення міжнародної фінансової допомоги Україною ми очікували, що кількість та вартість залучених державою кредитів протягом 2020 року зростатиме. Це пов'язано в першу чергу із виникненням непередбачених витрат із бюджетів для подолання епідемії, що спричинило необхідність перерозподілу видатків та їх збільшення. В цьому контексті пошук додаткового фінансування на міжнародній арені є одним зі способів зберегти стабільність економіки, забезпечити базові потреби населення та продовжити впровадження реформ.
За результатами аналізу встановили, що попри появу нових потреб у 2020 році, обсяги кредитів від міжнародних фінансових організацій суттєво не збільшились, хоча зменшилась кількість часу на прийняття рішень щодо погодження проєктів та виділення коштів. Протягом 2020 року Україна залучила всього 4 інвестиційні кредити (для прикладу у попередні роки їх кількість могла сягати 11). На ряду з цим, усі проєкти, які розпочались у 2020 році мали на меті впровадження соціальних та медичних ініціатив, що обумовлено основними потребами суспільства в розпал пандемії. Водночас на кінець минулого року ряд проєктів, на які Україна запитувала кредитне фінансування, знаходились на етапі планування. Всього у 2020 році Україна уклала 13 кредитних угод із МФО, із яких вдалось погодити та розпочати лише чотири, решта проєктів станом на травень цього року досі перебувають на стадії підготовки.
З 9 проєктів найбільша кількість пов'язана з розбудовою транспортної інфраструктури, частина припадає на відновлення територій постраждалих від конфлікту на Сході України. Два кредити загальною вартістю у 200 млн євро спрямують на розвиток Укрпошти. Зважаючи на цілі досі не погоджених проєктів, жоден з них не передбачає фінансування безпосередніх активностей із протидії COVID-19, попри це їх реалізація безумовно залишається важливою для регіонів та населення.
Враховуючи зміст Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік”, ймовірніше за все уряд не планує завершувати домовленості щодо левової частки проєктів, які знаходяться на етапі планування найближчим часом. На таку думку наштовхує внесення до переліку інвестиційних проєктів на 2021 рік, який міститься у складі Закону лише трьох із 9 проєктів, які наразі готуються. При цьому терміни погодження кредитів можуть сильно відрізнятись. Примітно, що найшвидше погоджуються проєкти, які передбачають активності із подолання пандемії (медичні, соціальні заходи тощо).
Наочно продемонструвати це дозволяє таймлайн затвердження та початку реалізації кредитних проєктів:
Графік демонструє суттєве пожвавлення кредитних відносин з Міжнародними фінансовими організаціями наприкінці року, що ймовірно стало наслідком перерозподілу бюджетних коштів та необхідності пошуку інших джерел фінансування аби не зупиняти інфраструктурні проєкти в державі. Втім, практика показує, що за необхідності, інвестиційні проєкти із кредиторами можуть бути погоджені у достатньо стислі терміни (для прикладу, проєкти, які містили фінансування на боротьбу із пандемією). Відтак в країні все ще залишається проблема комунікації між залученими до процесу розробки та впровадження проєктів міжнародної фінансової допомоги сторонами, попри те, що задля вирішення, в тому числі цього питання, була прийнята окрема Постанова.
Поряд із цим відмітили й проєкти, відсутні у Законі “Про Державний бюджет на 2021 рік” та у реєстрі проєктів Міністерства фінансів, втім, профінансовані та розпочаті. Як приклад - кредитний проєкт від МБРР, спрямований на вакцинацію українців, погодження якого відбулось на початку 2021 року і 17 травня вже підписали листа про виділення коштів. Реалізацію таких проєктів для громадян прослідкувати найскладніше, оскільки дані щодо їх впровадження доступні більшою мірою тільки на інформаційних ресурсах кредиторів.
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 12544
-
Найкращі вбрання конкурсу "Міс Всесвіт-2024" – фото
Життя 12046
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 10077
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4887
-
Українська чи російська: якою мовою українці розмовляють вдома – дослідження
Життя 4763