Хто платить за вакцини від COVID?
Питання вакцинації від коронавірусної інфекції наразі актуальне для всього світу. ЗМІ повняться новинами про ефективність препаратів й політику вакцинації. Кампанію з вакцинації планує й Україна.
Для забезпечення населення щепленнями цьогоріч МОЗ планує витратити 3,9 млрд грн, 2,6 з яких закладені у загальний фонд бюджету. Ці кошти передбачені у витратах Державного бюджету України на 2021 рік та за їх рахунок вже проводяться закупівлі кількох видів вакцин. Згідно з дорожньою картою вакцинації від лютого 2021 року Уряд планує вакцинувати 50% українців за найближчі два роки. Втім не останнім в даному питанні є і фінансовий аспект. Тож додатково до внутрішніх ресурсів, які планують виділити із бюджету, Україна шукає можливостей фінансування і на міжнародній арені. Так, на початку 2021 року Україна розпочала перемовини із Міжнародним банком реконструкції та розвитку щодо підтримки останнім програми вакцинації. Станом на сьогодні цей проєкт перебуває на стадії підготовки, тож відсутня укладена угода, а витрати за ним ще не внесені до бюджету. Водночас на сайті Світового банку можна ознайомитись з інформаційним документом проєкту.
Попередні домовленості передбачають, що Україна отримає 90 млн дол. США кредитних коштів на реалізацію двокомпонентного інвестиційного проєкту. Фінансування має покрити закупівлю препаратів, а також всі супутні витрати на транспортування, зберігання та оплату послуг із вакцинування населення. Невелика частка кредиту буде спрямована також на зміцнення системи тестування. В цілому, безпосередніх закупівель препаратів має відбутись щонайменше 4 млн доз. Тобто користуючись з ресурсів цього проєкту щепити можливо близько 2 млн українців.
Поряд із чим, кредит від МБРР є не єдиним інструментом підтримки вакцинальної кампанії в Україні з боку МФО. Європейський інвестиційний банк також має передбачити 50 млн євро для закупівель вакцин Україною. Ці кошти виділять шляхом реструктуризації нині чинного проєкту – «Програма розвитку муніципальної інфраструктури». Хоча відповідне посилання згадується у проєктному документі МБРР та деяких медійних ресурсах, змін до угоди між ЄІБ та Україною щодо реструктуризації проєкту або інших документів, які б свідчили про перерозподіл коштів в рамках проєкту не опубліковано.
Окрім кредитів від МФО Україна отримує також безповоротну допомогу, у тому числі й для організації закупівель та належних умов зберігання вакцин. Одним з інструментів який дозволить Україні частково отримати вакцину безоплатно, частково за зниженою ціною є участь у механізмі COVAX. Уряд розраховує отримати через цей механізм вакцини для щеплення близько 20% населення країни.
Відтак, у реалізації кампанії із вакцинації населення від коронавірусної інфекції держава використала три основні джерела фінансування, які на сьогодні доступні:
- внутрішні ресурси, закладені в бюджет
- позики, залучені від МФО
- безповоротну допомогу від партнерів з розвитку, яка представлена в основному глобальним об'єднанням COVAX.
Згідно з планами уряду та попередніми домовленостями, приблизно однаковий обсяг вакцин планується придбати коштом Державного бюджету та отримати від COVAX. Загалом цей об'єм може складати близько 16 млн доз (8 млн вакцинованих українців). Проте перемовини із різними постачальниками не припиняються.
Ще 4 млн доз можливо буде придбати за кредитні кошти, якщо проєкт буде погоджений МБРР. Тож враховуючи обсяги фінансування, яке надають МФО та уряди інших країн на поворотній та безповоротній основі для допомоги Україні видно, що міжнародні фінансова допомога наразі є визначальним фактором забезпечення препаратами для щеплень від COVID. Втім, 700 тисяч доз вакцин, які наразі перебувають в Україні та використовуються для щеплення населення придбані за кошти Державного бюджету.
Не дивлячись на перенасичення мережі новинами та заявами про домовленості та очікування, на сьогодні впевнено можна відзначити, що ми маємо 3,9 млрд грн на вакцини - вони закладені в наш бюджет. Інформація про решту коштів на сьогодні не розміщена у відкритих офіційних документах. Схожа ситуація із самим постачанням препаратів - укладені договори не розголошуються, тож робити висновки можна лише спираючись на заяви посадовців та факти ввезення вакцин.
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 12554
-
Найкращі вбрання конкурсу "Міс Всесвіт-2024" – фото
Життя 12270
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 10084
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4889
-
Українська чи російська: якою мовою українці розмовляють вдома – дослідження
Життя 4782