Оптимізм і зневіра: як споживачі у світі та Україні реагують на епідемію
Доки уряди та міжнародні організації продовжують працювати над стримуванням поширення COVID-19, споживачі по всьому світу відчувають його економічний ефект.
Доки уряди та міжнародні організації продовжують працювати над стримуванням поширення COVID-19, споживачі по всьому світу відчувають його економічний ефект. На цьому тлі найменш оптимістичними виглядають європейські країни, тоді як Китай випромінює позитив і впевненість. Глобальним трендом є зростання торгівлі в Інтернеті, яка, однак, не компенсує загального скорочення витрат.
Які очікування, мотивації, поведінкові реакції прослідковуються? Чи перебувають українці у світовому мейнстрімі? Відповіді на ці питання дають можливість власникам бізнесу спланувати свою діяльність. Я спробувала їх знайти, проаналізувавши дані світових та вітчизняних досліджень.
Скорочення доходів українці відчувають на рівні з бразильцями та жителями Південної Африки
Загалом споживачі в усьому світі очікують, що пандемія негативно позначиться на їх прибутках. Однак, є деякі регіональні відмінності. Так, у Китаї третина населення очікує зниження заробітної плати, але 37% жителів Піднебесної все ж сподіваються на її підвищення. Стримані в оцінках своїх прибутків громадяни США, більшості європейських країн, Японії та Індії (від 25 до 49% очікують зниження доходів). Понад половина споживачів (54-63%) у Бразилії, Південній Африці, Кореї очікує на негативні наслідки для своїх гаманців.
Стільки ж українців - 55%, за даними Соціологічної групи “Рейтинг”, зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше ніж на місяць.
Економія витрат стала глобальним трендом. Понад 80% українців зізналися, що почали економити кошти під час карантину. Цікавий факт: 16% наших співгромадян зазначили, що не роблять цього. Це переважно чоловіки та заможні українців.
Позитивні очікування азійців і песимізм європейців
Оптимізм щодо відновлення економіки країн дає можливість прогнозувати збільшення витрат у деяких регіонах. Лідерами у цьому рейтингу є країни-лідери за кількістю населення: Китай, Індія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Індонезія, Нігерія. Більшість європейських споживачів в Італії, Іспанії, Великобританії, Франції, Бельгії, Португалії налаштовані більш песимістично, а тому скоротять свої витрати.
Говорячи про економічні перспективи України в найближчі півроку, 68% наших співгромадян вважають, що ситуація погіршиться, 13% – не зміниться і тільки 9% передбачають покращення.
Більшість людей (понад 75%) по всьому світу очікує, що вплив COVID-19 буде відчуватися ще два місяці, а близько половини опитаних очікують, що його тривалість перевищить чотири місяці. Навіть у Китаї та США, де понад 40% споживачів вірять у силу своїх економік, абсолютна більшість очікує, що пройде більше ніж два місяці до того, як все стане на свої місця. Такої ж думки дотримується половина опитаних європейців і майже 100% споживачів Японії та Південної Кореї.
Чим керуються та що купують?
В усьому світі (і Україна не є винятком) споживачі все ще витрачають (подекуди навіть більше, ніж до пандемії) на базові потреби, такі як їжа, предмети домашнього вжитку та предмети особистої гігієни. Не менше, ніж їжу, люди почали споживати інформацію та знання. За даними опитувань, новини, відео, навчальні курси, книги стали невід’ємною складовою карантинного життя.
На думку професора університету Небраска-Лінкольн Шипри Гупти, яка вивчає реакцію споживачів на дефіцит, поведінка покупців диференціюється між утилітарною та гедоністичною мотиваціями. Перші - функціональні, підштовхують нас до потреби купувати, особливо коли ми відчуваємо дефіцит. Натомість другі, гедоністичні, мають у своїй основі “сприйняття розваги чи грайливості покупки", згідно з International Management Review.
Однією з найбільш релевантних причин гедоністично вмотивованих покупок, в умовах відсутності фізичної взаємодії, є «пригодницький шопінг задля стимуляції та хвилювання», «задоволення від покупок для підвищення настрою» та «ідеальний шопінг, щоб залишатися в курсі тенденцій». Такі покупки скоріше нагадують спроби повернути втрачену під час карантину свободу та відчуття контролю над ситуацією.
Аналіз карантинних покупок українців на OLX та Rozetka яскраво ілюструє ці два мотиваційні напрямки. Якщо попит на побутову хімію вочевидь пояснюється утилітарною мотивацією, то подвоєний інтерес до товарів з догляду за собою несе задоволення гедоністичних бажань. Те ж саме стосується товарів для фітнесу та настільних ігор. Ці висновки підтверджують також дані онлайн-продажів мережі Епіцентр. Так, найбільшим попитом в останній місяць у них користуються дефіцитні засоби індивідуального захисту та медичні прилади, а ще презервативи.
Американці, до прикладу, намагаються компенсувати карантинні обмеження, вдаючись до імітації звичних відвідувань кав’ярень та барів, готуючи капучино та коктейлі вдома. Так, попит на лікери у США зріс на 75%, а вівсяного молока, яке використовують для приготування капучино, - на 500%.
Карантин кардинально змінив наш спосіб життя і характер покупок: продуктові крамниці замість ресторанів, домашній одяг замість костюмів, окуляри для роботи перед монітором замість нових сонцезахисних.
Туризм і готельно-ресторанний бізнес серед найбільш постраждалих
Якщо подивитися у розрізі категорій, то найбільше постраждають сфери туризму, сполучення (авіа, залізничного, автобусного, морського), готельний та ресторанний бізнеси. Люди також не планують витрачати кошти найближчим часом на взуття, одяг, аксесуари, ювелірні вироби.
“Бренди та ритейлери сидять на горах весняних та літніх колекцій, на які, вочевидь, чекає нечуваний сезон уцінки” - так інсайдери описують ситуацію у модній індустрії.
Щодо України, то, за даними опитування Спілки українських підприємців, майже 60% власників бізнесу продовжують діяльність під час обмежень (це переважно великий та середній бізнес), ще 29% – припинили роботу (характерно для мікробізнесу). При цьому, 51% підприємств здатні протриматися лише 1 місяць, а кожен четвертий бізнес – витримає 2-3 місяці роботи в умовах карантину і не збанкрутувати. 6% підприємців повністю закрили бізнес, у цю категорію потрапив переважно мікро- та малий бізнес. Лише 3% респондентів вказують, що їхній бізнес зможе працювати тривалий час за необхідних умов (орендні канікули, віддалений доступ для співробітників, перегляд бізнес-моделі).
Однією з найбільш постраждалих в Україні, як і в усьому світі, є сфера громадського харчування. За оцінками компанії Poster, після двох тижнів карантину 2500 українських закладів громадського харчування припинили роботу. За приблизними підрахунками, зараз у країні не працюють приблизно 30 000 закладів.
Чого чекати у близькій перспективі
Робити далекосяжні прогнози наразі складно, тому що оцінки ситуації вірусологами та економістами дуже різняться. І все ж дозволю собі деякі припущення на короткострокову перспективу.
1. З першим послабленням карантинних заходів спрацює компенсаторний ефект
Ми бачимо це на прикладі Китаю, де одразу після відміни режиму суворої ізоляції вишикувалися черги у крамниці. Люди почали масово скуповувати одяг, взуття, прикраси. Це і є психологічний компенсаторний механізм повернення до звичного життя і контролю над ситуацією.
Тому порада виробникам і ритейлерам - поряд з розвитком онлайн-шопінгу готуйте виставку літніх та осінніх колекцій у шоурумах та крамницях. І не забудьте подбати про стресостійкість персоналу.
2. Цього літа будемо подорожувати і відпочивати в Україні
А це означає
а) розвиток онлайн-сервісів туристичних маршрутів, порад, букінгу
б) розвиток автотранспорту і пов’язаних послуг (СТО, АЗС, оренда авто). Принагідно зазначимо (і цей тренд вже фіксується) попит на мото- та велотранспорт
в) потребу вітчизняних музеїв, національних парків, прибережних зон, курортних і рекреаційних зон готуватися до прийому гостей.
3. На індустрію краси чекає справжній бум
Салони краси мають у цей нелегкий час пережити дві крайнощі - відсутність роботи на час карантину та колосальний попит, щойно з’явиться дозвіл на відновлення їх діяльності. Вочевидь, до такого ефекту відкладеного попиту треба ретельно готуватися заздалегідь.
4. Попит на продовольчі товари збережеться
Епідемія коронавірусу та карантинні заходи у відповідь продемонстрували, що продукти харчування, поряд з чистою водою та повітрям, є базовими потребами людини. Локалізація ринків підвищить значимість вітчизняних виробників сільськогосподарської сировини та переробної галузі. Фермерські господарства та виробники готової продукції збережуть свої позиції, а найбільш далекозорі навіть зміцнять їх.
5. Комерційна нерухомість просяде
Робота “з дому” для багатьох компаній стала вимушеною реальністю, яка має всі шанси стати просто новою реальністю. Адже такий рядок видатків як оренда офісів з’їдає велику частину бюджету.
6. Логістика і доставка - на хвилі, яка спаде разом з карантином
Одними з найбільших вигодонабувачів сьогодні є сфери логістики і доставки. Але після відміни карантинних заходів популярність цих сервісів об’єктивно знизиться. Отже, потрібно ловити хвилю тепер та інвестувати в якість і розширення асортименту послуг.
7. Медицина та освіта повернуть свій статус і місце
Незаслужено принижений через матеріальну складову статус медичних працівників та освітян сьогодні повертає свої позиції. Притомні українці зрозуміли (і навіть ті, хто до цього лікувався та навчався за кордоном), що медицина та освіта є фундаментальними сферами суспільного життя. Які зміни і коли відбудуться у державному секторі, складно передбачити, а от бізнес реагує миттєво. Онлайн-навчання набирає обертів з кожним днем. Так само активно розвивається приватна медицина та страховий бізнес.
Я переконана, що Україні під силу амбітна мета - стати світовим лідером у сфері медичного туризму. Наші клієнти Health Pilgrims це переконливо доводять.
8. Вікно можливостей для відкриття власної справи
Якщо ви планували розпочати власну справу (відкрити кафе, ресторан, салон краси), посткризовий період саме час для цього. Очищений від значної кількості конкурентів ринок (на жаль для них і на щастя для вас не всі зможуть пережити кризу) та велика кількість кваліфікованих співробітників, які повернулися з-за кордону та великих міст, відкривають нові можливості.
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський вчора о 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко вчора о 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль вчора о 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін вчора о 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда вчора о 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк вчора о 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак вчора о 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов вчора о 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко вчора о 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко вчора о 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 11371
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 8809
-
Всі російські військові платитимуть за пошкоджену на війні техніку. В РФ ухвалили закон
Бізнес 4978
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4705
-
Українська чи російська: якою мовою українці розмовляють вдома – дослідження
Життя 4048