Постпандемічна архітектура
Чи стане "хмарочос майбутнього" імпульсом для українських забудовників
Сучасні архітектори вважають, що пандемія стане новим етапом розвитку нерухомості. Використання сталевого каркаса в 19 столітті поклало початок будівництву хмарочосів і перетворило більшість сучасних мегаполісів на «кам'яні джунглі». Тож нещодавно американське архітектурне бюро теж запропонувало свій варіант нерухомості майбутнього – концепт хмарочоса-2030, який має поєднувати робочі та житлові зони, парки, сади, торгові приміщення та інші об’єкти інфраструктури.
Планується, що величезний 400-метровий хмарочос буде розташовуватись в центрі Сієтлу, а його конструкцію та структуру розроблять з урахуванням багатьох сучасних вимог та досвіду постпандемічного світу. Серед основних – обмежена кількість людей, умови для дотримання соціальної дистанції, великі зелені зони, переважання органічних матеріалів, наявність різних типів інфраструктури під одним дахом та інші. За задумом авторів проекту, така будівля стане справжнім кварталом «вгору». Тобто хмарочос міститиме всі елементи, необхідні для сучасного жителя мегаполісу, щоб почуватись добре. Тож ізоляція в рамках одного будинку стане не покаранням, а комфортною реальністю для більшості мешканців.
Найперший цікавий елемент – це конструктив будівлі. За планами, він складатиметься з металевого каркасу-«екзоскелету» та бетонних опор в головній опорній частині. А от більшість перегородок передбачаються з деревини – натурального органічного матеріалу. Всього висотка матиме 150 тисяч м² площі, розподілених між вісьмома окремими супер-блокам. Кожен такий блок буде мати свою спеціалізацією: загальна торгова зона, готелі, офіси, а також різні за класами житлові блоки. Між ними планують розташувати різноманітні зони спільного призначення – парки, концертні зали, місця для вигулу тварин тощо. За планами розробників, така споруда буде нейтральною або близькою до цього за кількістю викидів вуглецю. Такого ефекту планують досягти завдяки наявності великої кількості живих дерев, а також використання інших екологічних технологій.
Тож людина в хмарочосі майбутнього матиме доступ до всього, що зараз вона може отримати в рамках, щонайменше, кварталу або навіть цілого міського району.
Окрім питання дотримання соціальної дистанції, така концепція вирішує також ще одну актуальну проблему сучасних мегаполісів – затори. Сьогодні середній мешканець великого міста втрачає, щонайменше, 70-100 годин на рік через щільний трафік. Але якщо всі необхідні об'єкти будуть доступні під одним дахом, відпаде необхідність в таких тривалих переміщеннях. А зекономлені близько 2-х тижнів чистого часу на рік можна буде витратити на родинні справи, спорт, навчання або іншу продуктивну діяльність. Крім того, від цього виграють й мешканці інших будинків, адже, якщо хоча б у частини жителів міста не буде потреби щодня їздити на роботу або магазин, це дуже сильно розвантажить дорожні мережі.
На жаль, в Україні поки що зарано говорити про реалізацію настільки ж амбітних проектів, як 400-метрові хмарочоси з екзоскелетами. Найперше тому, що таке житло точно не буде дешевим. Якщо якась компанія навіть візьметься за таке будівництво, це, радше, іміджева історія. Поки подібні технології не стануть масовими, вартість квадратного метра в такому житлі або офісі може в декілька разів перевищувати середні показники по ринку, якщо брати порівнянні класи нерухомості. Крім того, для реалізації таких проектів потрібно залучати дешеві кредити або довгострокові мільярдні інвестиції.
З іншого боку, вже зараз в Україні деякі забудовники намагаються відходити від проектів зведення виключно «свічок», натомість займаються комплексною забудовою цілих районів. Сюди входить розробка єдиної концепції для комплексу та його території, ландшафтний дизайн, облаштування спільних зон – лаунжів, барбекю, басейнів, зон відпочинку на даху, переговорних або дитячих кімнат тощо.
Також забудовники прискіпливо розробляють та підбирають ансамбль орендарів, щоб мешканцям були доступні всі необхідні послуги, не виходячи з власного двору. Серед преміальних фішок може також бути консьєрж-сервіс, який агрегує на собі взаємодію мешканця будинку із різними послугами – починаючи від оплати комуналки або виклика майстра, закінчуючи хімчисткою чи навіть організацією зустрічі тещі в аеропорту або на центральному вокзалі.
Частину нерухомості девелопер може залишати для себе – розвивати напрямки апарт-готелів, квартир під оренду та інших суміжних форматів. Які поки що є рідкісними для України, проте давно користуються популярністю серед забудовників за кордоном...
Але амбітний проект хмарочосу майбутнього в Сієтлі показує деякі важливі архітектурні тренди, які будуть диктувати моду. Акцент на дотриманні соціальної дистанції, поєднання в будинку різноманітних типів інфраструктури та вуглецево-нейтральний вплив на довкілля – ці напрямки зовсім скоро можуть стати більш масовими.
Навіть в Україні, якщо порівнювати престижні будинки кінця 90-х років з сучасним елітним житлом, або навіть бізнес-класом, динаміка розвитку вітчизняного ринку є дивовижною. Тому, хоча в нашій країні поки що навряд будуть втілені в життя аналогічні проекти у форматі хмарочосів, можна бути впевненими, що варті уваги новації точно будуть помічені вітчизняними девелоперами. Адже забудовники вже зараз намагаються слідувати багатьом з трендів, які націлені на максимізацію комфорту мешканців.
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 501
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 308
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 120
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 114
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 75
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 22220
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 19388
-
Окупанти почали будувати плавучу насосну станцію для перезапуску ЗАЕС
Бізнес 12112
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 8375
-
ОПЕК+ може виконати 18-місячну програму збільшення видобутку вже у жовтні
Бізнес 4706