"Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями
Вплив фінансової неграмотності на боргові зобов'язання українців і важливість розумного використання кредитів як інструменту.
«Кредитні мінуси» вже давно стали органічною частиною життя українців, що не дивно: приблизно 29% населення нині живе у бідності. Серед очевидних причин – воєнні дії та їхній вплив на економіку загалом, серед неочевидних – відсутність у людей навіть базового розуміння, як працює фінансова грамотність.
Механізм потрапляння в борги зрозумілий: це відбувається тоді, коли витрати людини перевищують доходи. Однак не завжди ці витрати є раціональними й невідкладними аж настільки, щоби звертатися до кредитного ліміту.
Ось декілька причин, чому люди так легко потрапляють у боргові зобовʼязання:
1. Стирається межа між банком і людиною. Отримати кредит чи відкрити великий кредитний ліміт нині можна не просто не йшовши до банку, а й перебуваючи за кордоном. До речі, кредитний ліміт нині може відкрити навіть студент, у якого, зазвичай, або зовсім немає доходу або ж він невеликий.
2. Підсвідоме бажання жити краще. Нині кредитки обслуговують культуру невідкладного задоволення, яка культивується в суспільстві. Усі хоч раз дозволяли собі нераціональну купівлю, однак чи варто робити її з кредитних коштів?
3. Відсутність усвідомлення, що це не особисті кошти. Іноді здається, що підвищити ліміт ще на 50$ це невелика проблема. Однак 50$ сьогодні, а потім післязавтра, це вже 100$, які доведеться повертати. Так люди непомітно для себе поглиблюють боргову яму.
4. Поведінкові патерни, які дісталися «в спадок» від батьків. Змінити фінансові звички, втім як і будь-які інші, – одна з найскладніших задач. Люди часто навіть не помічають, що користуються хибними стратегіями поведінки з грошима, бо їхні родичі теж так робили.
Кредитки насправді не є проблемою, якщо ви раціонально використовуєте ці кошти. Щоби не стати заручником боргів перед банком, їх варто насамперед розглядати як паличку-виручалочку для:
- неочікуваних потреб (наприклад, терміновий похід до лікаря чи незаплановані побутові витрати, як-от перекрити вартість оренди через затримку зарплати),
- інвестиції в себе (якщо прагнете здобути нову професію чи покращити скіли у вже наявній).
Варто зазначити, що проблеми з кредитними лімітами не є проблемою лише людей, які перебувають у скруті, населення з зарплатою вище середньої теж часто потрапляють на цей гачок, адже не розуміють, як мають працювати особисті фінанси.
Перше правило – навчитися жити на ті кошти, які заробляєш. Наступний крок – почати формувати принаймні невелику подушку безпеки, при наявності якої кредитний ліміт не буде вашим єдиним виходом. Є просте правило 10%, які варто відкладати, і яке працює навіть для невеликих зарплат. Середня зарплата в Україні – 20 тисяч гривень, 10% від неї – 2000 гривень. Щомісячне відкладання цієї чи трохи меншої суми зможе стати вашою базою для непередбачуваних ситуацій.
Якщо ж ви вже таки залізли в кредитний ліміт, треба постаратися закрити його ще до виходу з пільгового періоду. Інакше ви потрапите в замкнене коло, де будете нескінченно платити з користування кредитом. Тут варто зрозуміти, як створити ці додаткові гроші, які можуть перекрити борг. Найпростіше – поглянути на свій дім і, можливо, щось продати – ми навіть не усвідомлюємо, скількома речами не користуємося. Якщо дозволяє робота, візьміть додаткові проєкти / зміни абощо. Чи буде це дискомфортно? Так. Але рано чи пізно кредит доведеться повернути.
Насамкінець хочу навести приклад із життя: моя мама зростала в системі координат, де не пояснювали, що таке фінансова грамотність і для чого вона потрібна. Саме тому ми жили на широку ногу, могли витратити зарплатню за три дні й, зрештою, поступово опинялися в боргах. Так тривало доволі довго, поки я не подорослішала й не розібралася в тому, як працюють фінанси. Я поділилася з мамою цими знаннями, тож вона продала деякі непотрібні речі, правильно розрахувала процес погашення позик і змогла вибратися з боргів.
Чи можемо ми звинувачувати в такому підході наших батьків? Ні. Цей оверконсʼюмеризм часто є наслідком бідного дитинства, а також рамок, у яких вони жили за часів СРСР. Наша ж задача – розірвати це коло фінансової неграмотності й навчитися раціонально використовувати гроші, щоби ми керували ними, а не були заручниками.
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 503
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 308
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 120
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 115
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 75
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 22257
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 19510
-
Окупанти почали будувати плавучу насосну станцію для перезапуску ЗАЕС
Бізнес 12416
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 11532
-
ОПЕК+ може виконати 18-місячну програму збільшення видобутку вже у жовтні
Бізнес 4736