Старт податкової амністії
Які ризики для простих українців несе добровільне декларування доходів?
1 вересня в Україні стартував не лише новий навчальний рік, але й широко розрекламована владою податкова амністія. Вона покликана легалізувати статки, з яких раніше не були сплачені податки. Держава декларує, що дає шанс громадянам розпочати фінансове життя наново «з чистого аркуша» і готова «пробачити» тим, хто вдавався до тіньових схем приховування доходів. Звісно, не безкоштовно. Доведеться сплатити 5% від суми активів, які знаходяться в Україні, або ж 7%, якщо вони перебувають за кордоном (а від 1 березня 2022 року ставка зросте вже до 9%). Передбачена розстрочка виплат на три роки, але тоді ставка податкової амністії збільшується на 1% для активів, що перебувають на території України (тобто потрібно буде сплачувати по 2% від вартості амністованого майна щороку). Розстрочити сплату податків, аби легалізувати гроші в іноземних банках і нерухомість, автомобілі та інше майно, які знаходяться в інших країнах, можна буде за ставкою 9,5% (11,5%, якщо декларація подаватиметься після 1 березня 2022 року). У разі придбання декларантом з призначених для амністії коштів ОВДП з терміном обігу 365 днів без можливості дострокового погашення сплачуються символічні 2,5% — тож найвигідніші умови для тих, хто готовий позичити свої виведені «з тіні» гроші державі на рік.
Усе це стосується активів сумарною вартістю понад 400 тис. грн. Легалізацією коштів та майна нижче такого фінансового порогу перейматися не варто, бо податкова не перевірятиме законність їх походження — навіть після завершення періоду амністії. Добровільне декларування доходів триватиме протягом року: до 1 вересня 2022 року українці мають змогу одноразово відкрито заявити про накопичені рухоме та нерухоме майно, валютні цінності та інші активи (зокрема, корпоративні права), щоб їх легалізувати. По завершенні податкової амністії вважатиметься, що незадекларованих статків українці не мають. Тож якщо виявиться протилежне, і такі активи в когось таки залишаться, — вони нестимуть відповідальність за ухиляння від сплати податків за законом.
Державна податкова служба України заявила, що більшість громадян готові «засвітити» свої доходи та майно, щоб «інтегруватися у сучасну систему відносин між бізнесом, суспільством та державою». Утім, ще під час обговорення законопроєкту про податкову амністію експерти вказували, що головна мотивація влади — фіскальна. Таким чином вона хоче поповнити державний бюджет і збільшити фінансові ресурси держави. Але чи охоче фізичні та юридичні особи вишикуються в чергу для подачі декларації? Адже недовіра до влади коріниться в частій зміні «правил гри», яку вона провадить.
Тому вже зараз Мінфін готує «батіг», для українців, які не довірятимуть «пряникам» податкової амністії і не розкриватимуть інформацію про власні статки. Податкова зможе зіставити видатки та доходи громадянина. У випадку вартісної покупки, гроші на яку взялися невідомо звідки, влада зобов’яже сплатити податок з цієї суми за чинною ставкою — 18% ПДФО та 1,5% військового збору. У міністерстві пообіцяли, що це стосуватиметься усіх, а не лише заможних українців.
Погано це чи добре? Усе залежить від того, як влада розпоряджатиметься отриманими новими ресурсами. Чи підуть вони на створення додаткових суспільних благ або ж осядуть у чиїхось кишенях у вигляді корупційної ренти?
Перші кроки податкової амністії мало обнадіюють.
По-перше, виявляється розхвалене чиновниками декларування вступає в гострий конфлікт з банківським фінансовим моніторингом. Так, щоб амністувати готівку, її потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку. І хоча Нацбанк видав постанову про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом та презентував відповіді на поширенні питання, але спірних моментів залишається досить багато.
Незрозуміло, як банк перевірятиме достовірність інформації щодо джерела та країни походження коштів, яку декларант зазначить в анкеті при відкритті спецрахунку? Зокрема, що гроші не надійшли з кримінальної сфери або не були наслідком фінансових оборудок на території країни-агресора. Адже за таких умов спецрахунок не відкриють, а кошти просто конфіскують. Проте, ніщо не завадить декларанту прикрити походження цих статків, наприклад, отриманням цінного грошового подарунку.
У своєму поясненні НБУ вказав, що «спеціальна декларація не може бути достатнім документом для підтвердження джерел походження коштів клієнта». А це напряму суперечить принципу податкової амністії, адже тоді декларування не дає права у майбутньому вільно розпоряджатися отриманими коштами.
Кожен конкретний банк в рамках фінмоніторингу може вимагати в клієнта додаткових документів про походження коштів «у межах свого ризик-апетиту», як вказує Нацбанк. Отже, декларантам варто бути готовими до різноманітних сюрпризів у процесі відкриття спецрахунків, адже банк перевірятиме правдивість вказаної ними інформації.
По-друге, добровільне декларування, схоже, перетвориться на додаткове оподаткування середнього класу — у першу чергу, підприємців і самозайнятих осіб, котрі ухилялися від сплати ЄСВ чи занижували податкові зобов’язання, та заробітчан, котрі привезли додому важко зароблені за кордоном гроші. При цьому подача декларації не звільняє платника податків від перевірок податківців за періоди, яких амністія не стосується. Але як довести, що задекларовані грошові активи стосуються певного періоду? Ще одне спірне запитання — щодо визначення цінності негрошових активів: декларант може визначити її самостійно, не подаючи документів на підтвердження вартості того чи іншого майна, але якщо його оцінка не збігатиметься з оцінкою податкової? Досі не відомо, якими будуть критерії оцінювання вартості активів, вказаних платником податків у декларації, самими податківцями.
По-третє, незаконні статки, зароблені на численних корупційних схемах, можуть або так і залишитись «у тіні», або будуть «відмиті» за нижчою податковою ставкою. Брати участь у амністії заборонено особам, котрі були на державній службі з 1 січня 2005 року. Проте скористатися благами податкової амністії можуть родичі колишніх держслужбовців. Чи буде такий механізм «легалізації» економічно справедливим по відношенню до тих українців, котрі чесно заробляли свої гроші і вчасно сплачували офіційні податки, ще й потерпаючи від бюрократичної тяганини щокварталу?
До того ж, залишається відкритим питання гарантій непритягнення до відповідальності тих, хто скористався податковою амністією. Формально законодавство їх дає, але реально вже зараз існують лазівки, що створюють можливість правоохоронцям відкрити провадження. З огляду на незахищеність конфіденційної інформації в Україні, вона може потрапити до них з третіх рук.
Ще більш незахищені пов’язані особи. Наприклад, роботодавець, котрий платив зарплату «в конверті» чи партнери й контрагенти, завдяки яким у декларанта з’явилися «засвічені» ним кошти. Законодавство про амністію на них не розповсюджується. Чи будуть перевіряючі органи більш прискіпливими до опосередкованих «фігурантів» декларації?
Отже, податкова амністія уже на своєму старті починає серйозно пробуксовувати. Натомість в її розвиток фіскальні служби можуть отримати потужний інструмент контролю над доходами громадян. І якщо амністія мине через рік, то фінансовий контроль діятиме й надалі, безпосередньо впливаючи на життя усіх без винятку українців.
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 8107
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
7769
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 6767
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 5990
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4533