Стратегічні цілі реформування ОПК - 5 необхідних складових
---------------------------------------------
Дані Стратегічні цілі реформування ОПК розроблені в 2016 році за сприяння Департаменту оборони США та при участі групи радників програми US Defense Institution Building Program. Їх зміст відповідає всім плановим документам сектору безпеки та оборони. Станом на сьогодні уряд України не виконав більшість з цих положень.
---------------------------------------------
1. Вступ (характеристика стану).
Курс України на Євроатлантичну інтеграцію ставить амбітні цілі перед українським ОПК. Оборонно-промисловий комплекс повинен трансформуватись для задоволення нагальних поточних та майбутніх потреб сил оборони та безпеки України та зробити вклад у зміцнення економічного потенціалу країни.
Станом на сьогодні оборонна промисловість має характер пост-радянської моделі, ознаками якої є неналежне реагування на виклики та нездатність реагувати на потреби сил оборони України, високий рівень залежності від бюджетного фінансування, недофінансування на потреби розвитку ОВТ, недостатня прозорість та недостатня фінансова та виконавча відповідальність (Відкрити інфографіку). Традиційні підходи та застарілі практики ведення бізнесу в ОПК створили непрозору систему та призвели до системної корупції.
Розвиток даного сектору ускладнений через військово-політичну та економічну ситуацію, що виникла внаслідок збройної агресії РФ. Конфлікт призвів до прийняття Урядом України рішення про заборону ВТС з РФ, яка до 2014 року була основним замовником українських товарів військового призначення та подвійного використання.
---------------------------------------------
Правовою основою реформи ОПК є Конституція України та закони України, Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України», Указ Президента України від 26 травня 2015 року № 287 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України»», Указ Президента України від 24 вересня 2015 року № 555 «Про нову редакцію Воєнної доктрини України», а також міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України (відкрити повний перелік).
---------------------------------------------
2. МЕТА ТА СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ РЕФОРМУВАННЯ ОПК
Метою РЕФОРМИ є - трансформація оборонно-промислового комплексу України для найкращого задоволення потреб сил безпеки і оборони у протистоянні зовнішнім викликам та виконанні завдань підвищення обороноздатності та захисту суверенітету України, та розвиток економіки держави.
Мета реформування ОПК досягається шляхом реалізації наступних стратегічних цілей, встановлених в порядку пріоритету, з огляду на поточний стан та прогнозовані ресурсні обмеження:
Перша | - Інституційні зміни та вдосконалення державної політики; системне та раціональне реформування структури ОПК; |
Друга | - Гармонізація механізмів взаємодії між замовниками та підприємствами ОПК; |
Третя | - Підтримка інноваційного технологічного розвитку підприємств ОПК; |
Четверта | - Інтеграція в світовий ринок озброєння та військової техніки; |
П'ята | - Підвищення інвестиційної привабливості та покращення фінансового стану підприємств ОПК. |
В результаті реформи ОПК - повинно бути сформовано ефективне поєднання державної та приватної власності, що в свою чергу дозволить у повній мірі задовольняти потреби сил безпеки та оборони України. Військово-цивільна інтеграція оборонної промисловості дозволить використовувати сучасні технології для підвищення обороноздатності України та зміцнення її економіки. Відкритість оборонно-промислового комплексу до внутрішньої конкуренції стане поштовхом для впровадження інновацій та технологічного вдосконалення, водночас стратегічні оборонні підприємства та активи будуть захищені державою (відкрити інфографіку).
2.1. Стратегічна ціль 1: Інституційні зміни та вдосконалення політики; системне та раціональне реформування структури ОПК.
Очікуваний результат: Визначено центр політичної відповідальності та прийняття рішень в ОПК; оборонно-промисловий комплекс має збалансоване співвідношення між державними і приватними підприємствами; управління державними підприємствами здійснюється відповідно до сучасних та ефективних корпоративних стандартів.
1. Вдосконалення системи державного управління:
- Створення ЦОВВ що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;
- Введення посади Віце-Прем’єр-Міністра – міністра ЦОВВ ВПК;
2. Організація та проведення Огляду оборонно-промислового комплексу України;
3. Перегляд основних планових документів, що регулюють реформування та розвиток ОПК; Формування політики для підприємств державної та приватної форми власності за результатами Огляду ОПК;
4. Реформування державних підприємств:
- Розроблення критеріїв для визначення підприємств, які мають стратегічне значення для національної безпеки та оборони України (а - визначення. які з них повинні залишатися у державній власності; b - підприємства, які не мають стратегічного значення, будуть приватизовані або ліквідовані).
- Тріаж (triage) – a) - ліквідація непродуктивних та непрацюючих підприємств, b) - приватизація державних підприємств з урахуванням інтересів національної безпеки, с) - корпоратизація та часткова приватизація стратегічних державних підприємств) - Проект Закону про корпоратизацію та особливості приватизації в ОПК - розроблено;
- Створення об'єднань (дивізіоні) у вигляді державних холдингів за напрямами ОВТ;
- Впровадження стандартів корпоративного управління ОЕСР;
---------------------------------------------
2.2. Стратегічна ціль 2: Гармонізація механізмів взаємодії між замовниками та підприємствами ОПК.
Очікуваний результат: Більшість закупівель товарів, робіт та послуг, закупівля яких становить державну таємницю, закуповуються через конкурентні процедури. Розширено список відкритих закупівель, використовуються електронні закупівлі. Усі вітчизняні виробники та постачальники мають рівний, відкритий та конкурентний доступ до участі у ДОЗ та виходу на зовнішній ринок (відкрити інфографіку).
1. Вдосконалення процедури планування та виконання ДОЗ (проект нової редакуіх ЗУ Про ДОЗ – розроблено);
2. Прозорість та підзвітність: використання конкурентних процедур та відкритих закупівель;
3. Спрощення процедур імпорту та експорту озброєнь та військової техніки для підприємств ОПК та державних замовників.
---------------------------------------------
2.3. Стратегічна ціль 3: Підтримка інноваційного технологічного розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу.
Очікуваний результат: Значне оновлення промислової і наукової бази державних і приватних підприємств ОПК. Підприємства здатні виробляти високоякісні і високотехнологічні зразки озброєння, військової техніки та товарів подвійного використання. Розробка та виробництво нових видів озброєнь характеризується високим рівнем військово-цивільної інтеграції.
1. Державна підтримка прикладних і пошукових досліджень у сфері оборони:
- Визначення переліку критичних технологій, для розробки яких необхідні пошукові дослідження у галузі фундаментальних і прикладних наук (через заходи ДЦП ОПК та ДЦОП ОВТ);
2. Стимулювання впровадження сучасних технологій в ОПК:
- Державні інвестиції в стратегічні державні оборонні підприємства з метою проведення досліджень, тестування, розробки та виробництва сучасного ОВТ;
3. Військово-цивільна інтеграції:
- Визначення та впровадження вимог до військової продукції з метою стимулювання і широкого використання цивільних технологій у військових розробках;
- Спрощення комерціалізації військових технологій та забезпечення більш широкого застосування таких технологій у цивільних розробках;
- Вдосконалення законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності на оборонні технології з метою спрощення їх застосування в цивільному виробництві.
---------------------------------------------
2.4. Стратегічна ціль 4: Інтеграція в світовий ринок ОВТ.
Очікуваний результат: Основні види озброєння та військової техніки, що використовується силами безпеки і оборони, відповідають стандартам НАТО. Продукція оборонної промисловості України сумісна з продукцією і компонентами, що випускаються підприємствами країн-членів НАТО. Виробництво ОВТ не залежить від поставок з Росії. Українські підприємства інтегровані у виробничі ланцюги світового ринку озброєнь. Україна входить в топ-10 експортерів ОВТ.
1. Перехід до промислових і технічних стандартів НАТО;
2. Вдосконалення системи експортного контролю:
- Вдосконалення механізму всеосяжного контролю (“catch-all” provisions) з метою контролю товарів, які не увійшли до існуючих переліків, але можуть бути використані для несанкціонованого виробництва ОВТ;
- Вдосконалення процесу перевірки кінцевого використання товарів, який дозволить перевіряти доброчесність кінцевих користувачів, а також здійснювати вибіркову перевірку фактичного кінцевого використання товарів з метою забезпечення виконання відповідних вимог Держекспортконтролю;
3. Державна підтримка експорту та диверсифікація ринків збуту:
- Перегляд порядку ліцензування експорту ТВП та ТПВ з метою спрощення процедури видачі ліцензій для виконання експортних процедур суб'єктами господарювання;
- Вдосконалення механізмів захисту інформації та нерозповсюдження технологій державними та приватними суб'єктами господарювання з метою виконання Україною відповідних міжнародних договорів та захисту на належному рівні як іноземних так і українських оборонних технологій;
- Впровадження політики стимулювання приватних і державних підприємств щодо співробітництва з іноземними партнерами для забезпечення потреб сил безпеки та оборони.
---------------------------------------------
2.5. Стратегічна ціль 5: Підвищення інвестиційної привабливості та покращення фінансового стану підприємств ОПК.
Очікуваний результат: Підприємства ОПК отримали засоби державної фінансової підтримки для оновлення та розвитку виробництва. Підприємства ОПК стали привабливими для вітчизняних і міжнародних інвесторів. Розроблений механізм залучення інвестицій в оборонну промисловість, який захищає права інвесторів, враховуючи інтереси національної безпеки. Створені юридичні інструменти для ефективного функціонування державно-приватного партнерства та створення спільних оборонних підприємств.
1. Оновлення / розширення / розвиток виробничих потужностей (завантажити таблицю):
- Джерела фінансування: а – власні кошти підприємств, b - державні цільові програми реформування та розвитку, с – інші джерела (використання механізмів державно-приватного партнерства тощо);
- Вдосконалення механізмів державної фінансової підтримки; надання державних гарантій при отриманні кредитів/позик державними підприємствами;
2. Вдосконалення законодавства у питаннях залучення і захисту внутрішніх та іноземних інвестицій;
3. Вдосконалення політики та процедур промислової безпеки:
- Вдосконалення безпеки і нагляду на об’єктах ОПК, у тому числі пов’язаних із інформаційною безпекою, з метою захисту технологій іноземного походження відповідно до вимог країни походження та українських військових розробок відповідно до законодавства України/
---------------------------------------------
3. УПРАВЛІННЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВИМ СЕКТОРОМ.
Відповідно до євроатлантичних норм та стандартів, Кабінет Міністрів України повинен підвищити ефективність управління оборонно-промисловим комплексом України. Одним із основних завдань Кабінету Міністрів України є - формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку ОПК, розвиток науково-технічного потенціалу у сфері ОВТ, удосконалення механізму державного регулювання у цій сфері.
Відповідно до кращих міжнародних практик, в оборонній промисловості повинен бути запроваджений дієвий механізм державно-приватного партнерства. Україна повинна вдосконалити координацію та здійснення як державних цільових оборонних програм, так і щорічних національних програм співробітництва Україна-НАТО з метою адаптації євроатлантичних норм і стандартів.
КМУ спільно з Комітетом з питань нацбезпеки та оборони ВРУ, при координації РНБО, має створити Консультативну Раду з питань оборонно-промислового комплексу. Рада має бути незалежним дорадчо-консультативним органом, який надає обґрунтовані рекомендації щодо питань формування політики та розвитку оборонної промисловості відповідно до конкретних завдань поставлених керівництвом країни.
