Як реанімувати український авіапром. Ч.2
---------------------------------------------
Продовження. Початок - тут.
---------------------------------------------
Вплив політики ДК «Укроборонпром» на розвиток авіабудівної галузі
Зазначена в частині 1. кризова ситуація галузі також погіршується невдалою управлінською політикою з боку уповноваженого органу управління – ДК «Укроборонпром». На прикладі ДП Антонов видно, що за період управління Концерном не укладено жодного твердого контракту на виробництво українських літаків, а на авіабудівних підприємствах не побудовано жодного серійного літака.
Концерн активно втручається в оперативну внутрішньогосподарську діяльність цих підприємств, встановлюючи для них обов’язок сплачувати в інтересах Концерну регулярні внески, які не передбачені законодавством. При цьому, Концерн, як орган управління даними підприємствами не забезпечив підприємства авіаційної промисловості жодним твердим замовленням на виробництво літаків.
Концерн вживає заходів щодо запровадження широкомасштабної корпоратизації, яка спрямована перш за все на тотальне поглинання Концерном цих держпідприємств шляхом отримання 100 відсотків їх пакетів акцій (після їх перетворення в акціонерні товариства) у статутний капітал Концерну (https://blog.liga.net/user/vplakhuta/article/30255). Такий стратегічний крок Концерну спрямований також на узаконення регулярних внесків та вирішення проблемних питань щодо утримання апарату Концерну, як управлінської надбудови над державними підприємствами ОПК за рахунок безпосереднього доступу до управління всіма прибутками підприємств від дивідендів через такі пакети акцій. При цьому, підприємствам, що будуть корпоратизовані у такий спосіб, зазначений крок не дасть поштовху для розвитку та стимулювання виробництва.
Концерн активно втручається у зовнішньоекономічну діяльність експортно-орієнтованих підприємств, якими є у першу чергу є державні та приватні підприємства авіаційної промисловості. Таке втручання відбувається через необхідність погодження експортерами з Концерном можливості проведення зовнішньоекономічних переговорів, укладання зовнішньоекономічних контрактів на продаж (купівлю) товарів військового та подвійного призначення та встановлення зовнішніх цін в таких контрактах (у тому числі й на продукцію власного виробництва).
Зазначене втручання відбувається на фоні повної відсутності допомоги з боку Концерну в отриманні підприємствами авіапромисловості зовнішньоекономічних контрактів, просування експортних інтересів приватних виробників.
---------------------------------------------
Імітація реформ Концерном
Концерн у 2015 році, зробив спробу імітувати реформування авіаційної галузі шляхом утворення так званого «авіаційного кластеру» у вигляді Корпорації «Українська авіабудівна компанія» (далі – Корпорація УАК) у складі Державного концерну «Укроборонпром». Корпорація УАК була утворена на добровільних засадах декількома підприємствами під егідою та патронатом Державного концерну «Укроборонпром». Проте, як свідчить досвід трьох років існування Корпорації УАК, зазначений «авіаційний кластер» виявився звичайною фікцією, а створення вертикально-інтегрованої компанії залишилися лише на папері. Фактично Корпорацією УАК не було реалізованого жодного дієвого авіаційного проекту. Внаслідок її створення не відбулося жодного інтеграційного процесу або стимулювання росту виробництва. За своєю організаційною формою Корпорація УАК є прибудовою до підприємств авіаційної промисловості, слабкою організацією, яка не має функцій та інструментів для впровадження інтеграції навколо розробників авіаційної техніки, а також зосередження їх ресурсів з орієнтацією на управління життєвим циклом авіаційної техніки.
Таким чином, зазначена політика ДК «Укроборонпром» щодо управління авіаційною галуззю є хибною та вкрай неефективною. Незважаючи на аргументовану мотивацію створення «авіаційного кластеру» у вигляді Корпорації УАК, запропонована політика є лише звичайною імітацією управління.
Далі буде…
