Одним із перших та найцікавіших моїх досліджень, що були здійснені в ході моніторингу закупівель, це невірне обрання процедура закупівлі,  внаслідок чого замовник уникнув проведення відкритих торгів. Про це писалося тут і тут.

Здавалося б, минуло  достатньо часу з введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі», вже й Друга закупівельна революція на часі, але знову і знову доводиться констатувати, що замовник не так визначив предмет закупівлі, що потягло за собою низку наслідків – невірно обрана процедура закупівлі, уникнення відкритих торгів, порушення законодавство у сфері закупівель…

Сьогодні – про те, як саме ремонтує свої приміщення центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, із цитуванням Наказу № 454 «Про визначення предмета закупівлі».

Восени минулого року лікарня вирішила відремонтувати будівлю акушерського корпусу, для чого було укладено аж три договори.

Спочатку, двадцять першого листопада укладено договір на капітальний ремонт частини покрівлі акушерського корпусу вартістю 295 681,20 грн. 

Відключити

Четвертого грудня укладено договір на капітальний ремонт приміщень третього поверху акушерського корпусу вартістю 1 453 578,00 грн.

А вже вісімнадцятого грудня укладено договір на поточний ремонт приміщень акушерського корпусу на суму 197 953,20 грн. Не вказано, який саме поверх побажав відремонтувати замовник, але навряд чи це має значення.

Гадаю, і так зрозуміло, що всі зазначені договори були укладені без застосування  електронної системи закупівель та з одним і тим же суб’єктом господарювання –ТОВ «БК Рестрой».

Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від17.03.2016 № 454.  Відповідно до Розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Тобто предмет закупівлі робіт з капітального ремонту визначається в розрізі конкретного об’єкта, але не окремих приміщень, частин будівлі, що ремонтується.  Ключовим при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту є об’єкт будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, будинок, будівля, споруда тощо.
Відповідно до листа Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 «Щодо закупівлі робіт», при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва.

Отже, всупереч законодавству у сфері закупівель, замовник провів майже одночасно капітальний ремонт частини покрівлі та капітальний ремонт приміщень третього поверху. Чому так –зрозуміло, при оголошенні закупівлі капітального ремонту будівлі в цілому сумарна вартість перевищила б порогове значення 1 500 000 грн, замовнику не вдалося б уникнути процедури відкритих торгів та укласти договір із заздалегідь обраним постачальником. Тому всупереч Наказу № 454 маємо – покрівля окремо, приміщення третього поверху окремо.

Відключити

А щодо третьої закупівлі взагалі незрозуміло, що ремонтували та на яких умовах, адже в системі публічних закупівель відсутня будь-яка інформація про це.
Так, тексту договору в системі немає.

Але якби замовник мав намір відремонтувати акушерський корпус лікарні відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, оголосив би одну процедуру закупівлі та обрав би найкращу пропозицію. Судячи з усього, економія в даному випадку – не в пріоритеті.

Так як було укладено останній договір (надання послуг з поточного ремонту), то в такий спосіб ремонтується будівля в цілому.
Поділ по видам ремонтів, переліку робіт, окремим приміщенням однієї будівлі – це порушення законодавства у сфері закупівель.
Скажу також, що за майже чотири роки координування медичних закупівель з подібним не зустрічалась – як так може бути, що після проведення капітального ремонту оголошується тендер на надання послуг з поточного ремонту тієї ж будівлі!

І ще одне. Інформація про вказані закупівлі була внесена до річного плану ще на початку 2019 року. Тобто замовнику було заздалегідь відомо про необхідність провести торги, але він чекав майже рік, перш ніж почати укладати договори. Така ситуація не унікальна, тільки незрозуміло, чому окремі замовники надають перевагу проведенню ремонтів саме взимку, наприкінці року.

Відключити

Спостерігаючи в замовників таке нестерпне бажання укласти договір з обраним виконавцем, в якому не на жарт зацікавлений, уникаючи проведення відкритих торгів, задаю собі питання: а як будуть відбуватися такі торги після дев’ятнадцятого квітня, коли розпочне діяти нова редакція Закону і в закупівельному житті з’являться спрощені закупівлі (закупівлі вартістю, що дорівнює або перевищує 50 000 грн)? На які ще складові поділить ремонт будівлі винахідливий замовник?

Судячи з інформації в системі публічних закупівель, Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради, очевидно, залишилася незадоволеною проведеним ремонтом.
Оскільки вчора 28 січня в річному плані центральної районної лікарні Києво-Святошинської районної ради на 2020 рік з’явився рядок:
Капітальний ремонт частини акушерського корпусу КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради» Київської області в м. Боярка, вул. Соборності, 51;
очікувана вартість ‑ 1 483 405 грн. 

Про виявлені порушення звичайно повідомила Північний Офіс ДАСУ. Чекаю відповідь.