ЄСВ і намір здійснювати адвокатську діяльність
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність" діє 6 років, а багато хто з колег тільки зараз почали задумуватися про організаційні форми власної діяльності.
І задумуватися почали не з цікавості чи бажання привести власну діяльність у відповідність до законодавства, а тому, що у маківку почав клювати печений півень.
У ролі печеного півня, як це часто буває, виступають податківці, які шлють колегам листи з пропозицією стати на облік у якості осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Слід зазначити, що проблема обліку адвокатів, як осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, виникла одночасно з набранням чинності Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Я про це більш-менш докладно писав у тому ж таки 2012 році.
Однак на той час колеги мало переймалися такими дрібницями.
Ставали на облік у якості незалежних професіоналів не поспішали, реєструвалися як фізичні особи-підприємці і насолоджувалися спрощеною системою оподаткування, не надто переймаючись думками про те, що підприємницька діяльність у сфері права і адвокатська діяльність як незалежна професійна - то є різні види діяльності, що по-різному регулюються і оподатковуються.
Не стримаюсь від самоцитування, давно про це писав.
Про адвокатуру, підприємництво і спрощене оподаткування
Ще раз про співвідношення адвокатської і підприємницької діяльності
Визнаємо, що досить велика кількість українських адвокатів відносно безтурботно вела таке собі подвійне життя.
Для клієнтів і суду - адвокати, для податківців - фізичні-особи підприємці на спрощеній системі оподаткування.
Ситуацію ускладнили дві зміни законодавства.
Так звана адвокатська монополія і запровадження мінімального страхового внеску.
Адвокатська монополія унеможливила судове представництво поза правовими рамками адвокатської діяльності.
А запровадження мінімального страхового внеску стимулювало фіскалів цікавитися поєднанням самозайнятими особами адвокатської діяльності з підприємництвом.
Жити подвійним життям стало складніше. Скільки не розповідай податківцям, що ти -фізична особа-підприємець, їм не складно прочитати у Єдиному реєстрі адвокатів України: адвокат; індивідуальна адвокатська діяльність. Раніше фіскалам до того було мало діла, спробуй доведи суми отриманих гонорарів. А от мінімальний страховий внесок - малий, але шматок і доводити не треба.
Тому спробуємо розібратися, а коли вона починається та індивідуальна адвокатська діяльність?
Відповідно до Статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат - фізична особа, яка ЗДІЙСНЮЄ адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
У свою чергу адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до Статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, адвокат - особа, що ЗДІЙСНЮЄ адвокатську діяльність.
Адвокатом МОЖЕ БУТИ особа, що, серед іншого отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, щоб бути адвокатом недостатньо отримати свідоцтво ПРО ПРАВО НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.
Треба це право реалізувати і ЗДІЙСНЮВАТИ адвокатську діяльність.
Відповідно до Статті 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Отже, особа не може вважатися такою, що здійснює адвокатською діяльність, якщо нею не обрано організаційної форми адвокатської діяльності.
До речі, відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, не пізніше ніж на третій день з дня отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат подає до відповідної ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про внесення відомостей до ЄРАУ.
Найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності мають вноситися до ЄРАУ. І три дні не надто довгий строк для утворення бюро чи об’єднання. Та і робоче місце молодому адвокату за три дні організувати, думаю, не просто.
Нарешті, коли організаційна форма адвокатської діяльності може вважатися обраною адвокатом?
З такими організаційними формами, як адвокатське бюро і адвокатське об’єднання все очевидно. Адвокат створив бюро чи став учасником об’єднання - отже обрав відповідну організаційну форму адвокатської діяльності.
А як щодо здійснення адвокатської діяльності індивідуально?
Відповідно до Статті 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально є самозанятою особою.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем АБО провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Отже, зі змісту статей 1 та 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально - самозайнята особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пункту 65.3 статті 65 Податкового кодексу України, особа, яка має НАМІР провадити незалежну професійну діяльність, повинна подати заяву та документи для взяття на облік.
Відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Таким чином, якщо адвокат має намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, він повинен на виконання норм Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків і зборів стати на облік як самозайнята особа, яка здійснює незаледжну професійну діяльність, а якщо він зареєстрований як підприємець - то подати документи для внесення до даних обліку “ознаки провадження незалежної професійної діяльності”.
Висновок: організаційна форма “індивідуальна адвокатська діяльність” не може вважатися обраною до взяття адвоката на облік як самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (або підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності).
Отже, особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак не є засновником та/або учасником адвокатського бюро (об’єднання), не обліковується як самозайнята, що здійснює незалежну професійну діяльність, не обрала організаційну форму адвокатської діяльності та не може законно здійснювати адвокатську діяльність.
Це означає, що якщо така особа фактично не надає правничої допомоги - відсутні підстави вимагати від неї сплати мінімального страхового внеску.
Це також означає, що фізичні особи-підприємці з адвокатськими свідоцтвами, що обліковуються без ознаки провадження незалежної професійної діяльності, не обрали організаційної форми адвокатської діяльності, не здійснювали адвокатської діяльності, а займалися виключно підприємництвом.
