Як металопрокатному бізнесу втримати свої позиції на українському та світовому ринках
Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Падіння попиту на металопрокат, зруйновані та окуповані підприємства, нестабільна подача електроенергії та Чорноморська блокада українських виробників – це лише частина викликів, з якими стикнувся металопрокатний бізнес та металургійна галузь в цілому.
Проте разом з цим це є надзвичайна точка росту для кожного гравця ринку. “Адаптуйся або помри” – головне правило у кризовий період для бізнесу. Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Імпорт продовжує зростати
Минулого року імпорт скоротився вдвічі, проте його частка у внутрішньому споживанні зросла до третини. Імпорт й надалі продовжуватиме зростати й становитиме важливу частку на внутрішньому ринку, поки Україна не відновить виробництво дефіцитної продукції.
Головні виклики для металопрокатного бізнесу
Кон’юнктура ринку складається таким чином, що металопрокат українського виробництва не завжди є конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Чому складно розвивати експорт? По-перше – питання ціноутворення на внутрішньому ринку: заводи-виробники диктують свої умови та пропонують неконкурентну ціну на певні види металопрокату для експортування.
По-друге – закриття морських портів. До війни 80% продукції заводів-виробників експортувалися і відвантажувалися морським шляхом. Зараз експорт та імпорт можливий тільки залізничним транспортом. Це здорожчує логістику в декілька разів. Єдиним працюючим напрямком морського транспорту є Ізмаїльський порт та причали поруч. Даний логістичний напрямок не в змозі обслужити необхідний об’єм товаропотоку.
Закриття морських портів також впливає на вартість імпортованого металу для українського кінцевого споживача в цілому, що призвело до здорожчання на внутрішньому ринку.
Як формується ціна на металопрокат?
Ціна на внутрішньому ринку України формується з урахуванням експортних котирувань. Тому на внутрішньому ринку України ми завжди бачимо паритет з експортними цінами. Найбільше на внутрішній український ринок впливає турецький ринок металопрокату.
Також значний вплив мають європейські держави-виробники металопрокату, тому що саме від них надходить продукція, яка не виробляється в Україні.
У випадку підвищення або зниження цін в цих державах, ціна на внутрішньому ринку теж коригується.
Ситуація на фронті, системи ППО та початок відбудови – рушійні сили споживання металопрокату
Повоєнне відновлення України вимагатиме величезної кількості металопродукції, що може стати рушійною силою розвитку галузі. Особливо це стосується тих регіонів, які зазнали найбільших руйнувань через воєнні дії. Держава вже запустила проекти по відновленню мостів, доріг та мостових переходів.
Для прикладу, за рік було зруйновано або пошкоджено понад 25 тис. км автошляхів державного та місцевого значення і майже 350 мостів. Все потрібно буде відновити в майбутньому.
Окрім цього, 10 травня стартувала державна програма “єВідновлення”, що орієнтована на приватних осіб, в рамках якої, українці можуть отримати до 200 тисяч гривень компенсації на відновлення пошкодженого майна через війну. Зважаючи на те, що металопрокат є основою будь-якого будівництва, він також бере участь у Програмі.
Завдяки таким великим державним проектам відбувається активізація ринку металопрокату. Адже за рахунок цього збільшується споживання, продажі, виробництво на українських заводах, наповнення бюджетів всіх рівнів, залученість робітників в кожній сфері, сплата заробітних плат і податків… Такий ланцюжок подій формує економіку держави.
Тому ключову роль у активізації ринку металопрокату відіграє саме держава. Вже сьогодні надзвичайно важливо створити сприятливі умови для розвитку цього напрямку.
Ще одним важливим фактором є ситуація на фронті. Без позитивних змін на фронті, відбудова у великих масштабах відбуватись не буде. Ми вже спостерігаємо невеликий ріст споживання у порівнянні з минулим роком, але це далеко від довоєнних об’ємів. Ми розуміємо, що відбудовувати доведеться багато.
За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в 13 млрд дол.
Після того як Київ став більш захищений ППО, потрапляння ракет є меншим, ніж це було в минулому році. Це теж дало поштовх для людей повертатися, відновлювати будівельні процеси на будівельних майданчиках.
Насамкінець, важливо сказати, що укріплення України системами ППО – це стабілізація та покращення умов життя українців та рух економіки вже сьогодні. Адже саме відчуття безпеки впливає на рівень спокою, що дозволяє людям інвестувати у житло, а це в свою чергу підвищує рівень споживання металопрокату.
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк вчора о 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак вчора о 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська вчора о 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 24.05.2025 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 24.05.2025 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3711
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 567
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 194
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 129
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 105
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 47179
-
"Що тут робиш, дівчино. Повертайся і вари свій сир". Власниця сироварні про найкращу роботу у світі
Бізнес 23839
-
Український defence-стартап, який розробляє системи deep strike, отримав $5 млн інвестицій
Технології 21963
-
Литва, яка відмовилася від російського газу, досі купує вироблений з нього аміак
Бізнес 5062
-
У Раді запропонували знизити нештрафований поріг перевищення швидкості до 10 км/год
Бізнес 4727