Україні потрібна власна версія газового контракту, і не лише з термінами
Договори, укладені під тиском, завжди містили загрози для сторони, яку змушували їх підписати. Наявність власного бачення співпраці, викладеного на папері, дозволить мінімізувати цей ризик.
На переговори з російською стороною Україні варто йти з власною версією контракту щодо транзиту газу. В усі попередні роки тактикою Росії було затягувати обговорення конкретних елементів договору до останнього, створювати кризу, і вже в цих умовах, під тиском, змушувати сторону підписувати версію, вигідну для «Газпрому». Договори, укладені під тиском, завжди містили загрози для сторони, яку змушували їх підписати. Наявність власного бачення співпраці, викладеного на папері, дозволить мінімізувати цей ризик.
У контракті варто прописувати не лише його тривалість. Оскільки Україна декларує приєднання до ринку газу ЄС, є ціла низка нових елементів договору, у порівнянні з існуючим. Це перенесення точки передачі газу із західного кордону на східний – таким чином європейські компанії будуть мати справу не лише з «Газпромом», але і з українським оператором транспортування. Це також перехід на принцип бронювання потужностей, а не фізичних обсягів газу, який транспортується. Також, має бути відкритою можливість для віртуального реверсу газу. Пам’ятаючи про практику недотримання російською стороною режиму тиску газу, варто передбачити відповідальність і в цьому питанні. Це все – теми, які «Газпром» навряд чи згадає у власних версіях контракту, але які є принциповими і важливими для енергетичної безпеки України.
Маючи власну версію контракту, яка відповідатиме європейським правилам, Україна також дасть європейським енергетичним компаніям розуміння, чого хоче українська сторона і що очікувати від її позиції на переговорах. Це спростовуватиме тези про ненадійність і непередбачуваність України як транзитної країни, яку активно поширюють лобісти російського «Газпрому» за кордоном.
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 512
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 77
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 17904
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3141
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3054
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 2927
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2714