Розмитнити не можна оподаткувати: колапс на ринку мастильних матеріалів
Останні два тижні стали справжнім випробування для української галузі виробництва мастильних матеріалів. Йдеться про сюрприз, який приготував платникам податків відомий законопроект 1210.
Останні два тижні стали справжнім випробування для української галузі виробництва мастильних матеріалів. Йдеться про сюрприз, який приготував платникам податків відомий законопроект 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а саме впровадження акцизу на сировину для виробництва мастильних матеріалів. Таке нововведення на сьогодні зупинило вітчизняне виробництво мастильних матеріалів, а це, за оцінками експертів, 90 % усіх мастил, що присутні на українському ринку.
Якою була мета впровадження акцизу на сировину для виробництва мастильних матеріалів та які це може мати наслідки для економіки держави, розберемося далі.
25 травня 2020, коли набрав чинності Закон України № 466-ІХ від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-ІХ), українські виробники мастильних матеріалів стали порушниками закону, оскільки на їхніх складах виявилися залишки підакцизної продукції.
Так, Законом № 466-ІХ внесено зміни до підпункту 215.3.4 Податкового кодексу України та встановлено акциз на «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо) менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 оС (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового» у розмірі 213,5 Євро за 1000 літрів.
При цьому, до групи товарів, яка об’єднує лише палива рідкі на основі газойлів (тобто дизпаливо) включено код УКТЗЕД 27 10 19 99 00, що має опис «- - - - - - iншi мастильні матеріали та інші дистиляти». Слід наголосити, що під даним кодом товару в Україну ввозяться базові та індустріальні оливи, що є сировиною для виробництва вітчизняними виробниками широкого переліку мастильних матеріалів, а не дизпаливом.
В результаті такого нововведення впроваджено майже максимальну ставку акцизу на імпорт базових та індустріальних олив, які до цього моменту взагалі не належали до підакцизних товарів. Це відразу ж паралізувало роботу українських виробників мастильних матеріалів. Компанія AZMOL разом з іншими українськими виробниками мастильних матеріалів підписали відкрите звернення та заявили про зупинку виробництв. Асоціація імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів «АІДА» також звернулася до влади з проханням виключити код УКТЗЕД «27 10 19 99 00» з підпункту 215.3.4 ПК.
Впровадження акцизу на мастильні матеріали матиме негативні наслідки як для українських виробників і споживачів олив та мастил зокрема, так і для економіки держави в цілому.
По-перше, це призведе до зростання вартості готової продукції щонайменше в півтора рази. Так, за 1000 літрів підприємствам доведеться сплатити акцизний збір в розмірі 213,5 євро, що означає орієнтовно плюс 47% до ціни за тонну. Оскільки продукція вітчизняного виробництва займає 90% ринку мастильних матеріалів, то таке подорожчання суттєво вплине на сільське господарство, автомобільну, залізничну та інші галузі вітчизняної економіки, а також на бюджет кожної сім’ї, яка є споживачем мастильних матеріалів українського виробника.
По-друге, це ставить у нерівні конкурентні умови вітчизняних та іноземних виробників, надаючи значну перевагу останнім. Нововведеннями передбачається обкладення акцизом сировини для виробництва вітчизняними виробниками широкого переліку олив та мастил, водночас при імпорті готової продукції – акциз на такі товари відсутній! Таким чином, вартість українських мастил, через сплату акцизу, буде суттєво вищою за вартість мастил іноземного виробництва.
По-третє, це може призвести до ліквідації вітчизняної галузі виробництва мастильних матеріалів. На сьогодні в Україні повністю зупинений процес виробництва мастильних матеріалів. Як зазначалося вище, дана категорія товарів раніше не належала до підакцизних, законом не передбачено жодного перехідного періоду для реєстрації платниками акцизного збору, обладнання акцизних складів, отримання ліцензій тощо. З огляду на це учасникам ринку знадобиться період від 6 місяців до 1 року для проходження необхідних дозвільних процедур. Однак за цей період вітчизняні виробники втратять своє місце на ринку мастильних матеріалів, який заповниться товарами іноземного виробництва. Запускати виробництво через півроку уже не буде сенсу.
Слід зазначити, що це суперечить Директиві Ради 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування продуктів енергії та електроенергії законодавству, згідно з якою не підлягають оподаткуванню акцизним податком енергетичні продукти, що використовуються для інших цілей, крім як моторне паливо або як паливо для опалення (пункт (b) статті 4).
Для чого ж було прийнято норму, яка фактично вбиває українську галузь виробництва мастил?
Як з’ясувалося, код УКТЗЕД 27 10 19 99 00 було включено до переліку підакцизних товарів з метою боротьби з недобросовісними підприємцями, які під цим кодом імпортували дизельне пальне і, відповідно, не сплачували акциз.
Хочеться вірити в те, що справедливість візьме верх: нелегальний імпорт дизпалива припиниться, а українські виробники мастильних матеріалів розвиватимуться та на рівних конкуруватимуть з іноземними виробниками. Але якщо оцінювати ситуацію з професійної точки зору, то наведені аргументи введення акцизу на мастила є сумнівними і непереконливими.
Насамперед, викликає занепокоєння новий спосіб боротьби з нелегальним імпортом товарів. «Цікава» логіка виходить – якщо митниця неспроможна ліквідувати схеми нелегального імпорту дизпалива, то потрібно впроваджувати акциз на мастила, і таким чином зробити невигідним нелегальний імпорт дизпалива. А з імпортом сировини для вітчизняного виробництва мастильних матеріалів будемо щось вирішувати по факту...
Принагідно зауважу, що під виглядом пересортиці (товарів з однаковим найменування, але різними характеристиками) можуть імпортуватися різні категорії товарів, наприклад побутова електроніка, брендовий одяг, ювелірні вироби чи будь-що інше. Слідуючи такому підходу, незабаром у нас підакцизними стануть усі товари, тіньові схеми імпорту яких держава не може перекрити.
Державна митна служба та Державна податкова служба уже відреагували на проблему, надавши 3 та 4 червня роз’яснення, що акцизом не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3402 за температури 350 оС зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % . Основною підставою для оподаткування акцизом товарів є відповідність опису «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо) менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 оС (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Чи зможе посадова особа митниці чи податкової визначити відповідність товару вищенаведеному опису? Звичайно, що ні.
З цього приводу у листі Держмитслужби від 03.06.2020 № 16-4/16-02-02/7/1302 про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів, зазначено, що для адміністрування вказаної норми необхідно залучати митні лабораторії для здійснення ідентифікації нафтопродуктів, відбирати зразки та здійснювати експертизи. Така процедура займатиме чимало часу, а це додаткові фінансові витрати імпортерів – простої, зберігання товарів на складах тощо. Як зазначається у згаданому листі Держмитслужби «при здійснені митного контролю необхідно приймати виважені рішення щодо відбору зразків». Держмитслужба навіть визначає ознаки, які повинен враховувати митник при прийнятті цього «виваженого рішення», серед них: пакування, зовнішні властивості нафтопродуктів (колір, твердість, пластичність, в’язкість, рухливість, текучість тощо) та здатність переганятися при атмосферному тиску згідно з ISO 3405.
Таким чином, посадова особа митного органу, повинна «на око» прийняти виважене рішення чи даний нафтопродукт може бути сумішшю дизельного палива змішаного з важко-легкими фракціями рідкого палива, мінеральними оливами тощо та потребує додаткового дослідження в лабораторії, чи не потребує і, відповідно, не підлягає оподаткуванню акцизним податком. Слід зазначити, що митник не візьме на себе такої відповідальності, а якщо і візьме, то за відповідну «вдячність».
Звичайно, роз’яснення митної та податкової служб це краще, ніж відсутність будь-якої реакції. Проте, це може бути лише тимчасовим вирішенням проблеми. Платники податків добре знають, що такі листи можуть змінюватися та скасовуватися зі зміною влади, а то й частіше. Тому потрібно внести зміни до Податкового кодексу України та виключити код УКТЗЕД «27 10 19 99 00» з підпункту 215.3.4 ПК.
Підсумовуючи, зазначу, що впроваджуючи акциз на мастильні матеріали народні обранці, можливо і не підозрювали, які негативні наслідки це матиме. Метою цієї законодавчої ініціативи було заставити імпортерів доводити, що вони імпортують не дизпаливо, яке є підакцизними товаром, а мастило. Однак, експерти паливного ринку стверджують, що впровадження акцизу на мастила є надмірним заходом, оскільки немає жодного зафіксованого випадку, щоб хтось під виглядом мастила намагався імпортувати дизпаливо. На сьогодні збитки зазнають лише легальні імпортери сировини для виробництва мастил. У свою чергу, недобросовісні підприємці взагалі не постраждають, так як вони знайдуть інші способи імпортувати дизпаливо без сплати акцизу, до прикладу, під виглядом трансформаторного масла, засобів обробки металу на станках та ін. Одним словом, ті хто оминав вимоги закону, продовжуватимуть це робити.
В контексті викладеного згадується відома приказка: «Благими намірами вимощена дорога в пекло». Сподіваємося, що влада зрозуміє абсурдність прийнятої норми та підтримає, а не знищить українську галузь виробництва мастильних матеріалів.
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
-
Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі
Життя 9508
-
Залізний Майк Тайсон повертається на ринг
Життя 8030
-
Всі російські військові платитимуть за пошкоджену на війні техніку. В РФ ухвалили закон
Бізнес 4761
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 4584
-
В Україні пропадає до 60% зібраних овочів і фруктів
Бізнес 3885